Коли з старшим себе зострiлась, зараз низенько вклонилась та й каже: "Здрастуйте, дядюшка!" або: "Здоровi, тiтусю!" I таки хоч би то мала дитина була, то вже не пройде просто, усякому поклониться i ласкаво заговорить. А щоб який парубок та посмiв би її зайняти? Ну-ну, не знаю! Вона й не лаятиметься, i нi слова й не скаже, а тiльки подивиться на нього так пильно, та буцiм i жалiбно, i сердитенько, - хто. її зна, як-то вона там загляне, - так хоч би який був, то зараз шапку з голови схопе, поклонивсь звичайненько, i нi пари з уст не мовить, i вiдiйде дальш. О, там вже на все село була i красива, i розумна, i багата, звичайна, та ще ж к тому тиха, i смирна, i усякому покiрна.
27 серпня 1902Народився в селі Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області) в селянській родині. 1908У пошуках кращого життя родина переїхала до Єлисаветграда. 1919Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі. 1922–1923Вчився в Київському Політехнічному Інституті на перших двох курсах. 1922Перший вірш «Море» надрукував російською мовою 1924Уперше виступив з віршами українською мовою. 1925–1926Працював на Одеській кінофабриці художнім редактором. 1925Збірка «Мамутові бивні». З 1927Жив у Харкові.Збірка «Кров землі». 1928Новела «Поворот». 1931Заборонений роман «Чотири шаблі», п'єса «Завойовники». 1932«Дума про Британку» 1935Роман в новелах «Вершники». З 1939Жив в Києві. 1940Видав збірку почасти дуже дотепних, пройнятих живим гумором оповідань «Короткі історії».1941-1945За війни Яновський був редактором журналу «Українська література» і військовим кореспондентом на Нюрнберзькому процесі.1947Роман «Жива вода».25 лютого 1954Бувши слабого здоров'я, Яновський, проте, довго витримував тиск безнастанних репресій і капітулював щойно під кінець життя збіркою з мистецького погляду анемічних «Київських оповідань» (1948). Помер Юрій 25 лютого 1954 року . Попри це, твори Яновського поруч з творчістю таких визначних майстрів слова, як П. Тичина, М. Хвильовий, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, увійшли в класичний фонд літератури українського відродження першої половини XX ст.
Відповідь:хз
Пояснення: