Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.
Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового
Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) — підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово;
З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович) — можливим підметом є тільки я;
Не дуже тут. затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є “ти”.
Односкладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю структурою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закін-ченням дієслова.
Усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двоскладні:
Піду в кіно. — Я піду в кіно;
Піди в кіно. – Ти піди в кіно.
Ці речення є синтаксичними синонімами. Відмінність тільки в стилістичному забарвленні.
В спекотний день, в гаю тiнистiм
Вовцюра зморений лежав
Прикривши пузо своє листям
Про щось собi вiн мiркував
-«Чiтал я, каже, у газетi
(Газети ж бо у нас не вруть)
Шо будто где-то там на свєтє
Вегетарьянцями живуть».
Мiркує далi : «Бач, як добре
З усими в мирi й дружбi жить,
Щоб i любов була як море,
Щоб брагу навiть з зайцем пить»
Так мiркував вовцюра добрий,
Вегетарьянцем стать хотiв
А а потiм зайця в лiсi з'їв.
Мораль цієї байки є такою
Хоч так крути її, хоч сяк
Всі добрі помисли з тобою
Поки немає голоду ознак.