Объяснение:
1) Леся дуже любила музику. І мама купила для свого малятка рояль, коли Лесі було всього п’ять років. Однак у дев’ять років дівчинка захворіла на туберкульоз кісток, і хвороба прикувала її до ліжка. Лесі доводилося лежати з загіпсованими руками і ногою місяцями. Одного разу її тітка , Олександра Антонівна, навчала дівчинку грі на фортепіано, помітила, що Леся досить впевнено вибиває вільною від гіпсу ніжкою такт. Виявилося, що так дівчинка грала на роялі.
2) Деякі дослідники першою любов’ю майбутньої великої поетеси називають Максима Славинського. Коли вони познайомилися, Лесі було 15, Максиму – 18. Вони разом переводили Гейне. Друга романтична зустріч відбулася в 1892 році. В майбутньому Славинський стане одним із керівників Центральної Ради, послом Української Народної Республіки в Празі. Заарештований чекістами, він помре у в’язниці. А от першою справжньою любов’ю Лесі Українки називають її друга по нещастю – хворого на сухоти революціонера Сергія Мержинського . Вони познайомилися в Ялті в 1897 році, приїхавши на лікування. Йому було 27 років, їй – 26. Спочатку він їй не сподобався, але поступово проник в душу. Він називав письменницю «Леся-Ларочка». Помер чоловік у неї на руках у Мінську від туберкульозу легенів. Біля його смертного ложа Леся написала поему «Одержима».
3) Леся Українка вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та італійською мовами. Добре знала латинь. Перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов, хоч і не навчалася в школі. Її освітою займалися мати (Олена Пчілка) і приватні вчителі.
4)У стані крайнього виснаження від
поганої роботи нирок Леся згасла на 43-ому році життя у містечку Сурамі в Грузії. А приїхала вона в Сурамі разом зі своїм нареченим Климентом Квіткою у вересні 1903 року. Кльоня, як вона його лагідно називала, страждав від сухот, вона – від туберкульозу кісток. Навіть сьогодні ці хвороби вважаються тяжкими. Тоді ж – невиліковними.
5)На честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), який відкрили 28 серпня 1970 року.
Відповідь:
Може щось таке могло б бути:
Давно це було чи не дуже, та й чи це взагалі колись, але кажуть, що жила колись на світі дуже гарна дівчина. Звали її Весна. У неї було біле личко з ніжним румʼянцем, як ранкова зоря, великі блакитні очі, в яких, здавалося, тонуло все небо, рожеві, завжди усміхнені уста. Мова її лилась річенька, а сміх такий, ніби весело дзвенять багато маленьких дзвіночків. Всі навкруги зачаровано любувалися її красою: і люди, і звірі, і трави. Але Весна була не лише гарна, але й мала ніжне і добре серце. Лише від одного її погляду трава ставала зеленіша, квіти розпускалися дивним цвітом, дерева тягнулися своїми гілочками-руками до сонця. Дуже всі любили цю дівчину і називали її Весна-красна. Дізнався про таку диво-дівчину Поганець, який жив за морями-океанами. Жив він у дуже старому замку і був він такий жорстокий і злий, що навіть завжди лагідне сонце над його замком пекло несамовито. У країні Поганця розкішні трави під час постійних битв давно були витоптані, під палючим сонцем засихали ліси, зникали озера і ріки. Плач і стогін линули над зболеною землею. Забажав Поганець, щоб чудова дівчина жила лише в його замку. Щоб лише він міг любуватися травами високими, квітами яскравими. Викрали слуги Поганця Весну і закрили в замку за міцними брамами, неприступними стінами. Чекає Поганець, коли все в його замку почне цвісти і буяти, але тільки колючі і пекучі вітри гуляють по замку. Наказав привести до себе Весну. Глянув на дівчину. А у неї небесні очі від пролитих сліз втратили свій колір, біле личко змарніло, від горя вона заніміла, не чути ні ніжних слів, ні чудового співу, сміх-дзвіночок не звучить. «Та яка ж це Весна-красна!» - крикнув Поганець до слуг, думаючи, що ті помилилися. Наказав він своїм слугам повернути дівчину туди, звідки вони її вкрали. Дуже зраділа тому дівчина. Через якийсь час на рідній землі повернулися до неї і її краса неймовірна, і голос, і сміх. Зрозумів тоді Поганець, що на чужій стороні й весна не красна.
Пояснення: