Климко пом'явся, переступаючи з ноги на ногу, і сказав: — Чудна ви. Кому ж вони зараз нужні, чорнобривці оті?
— Такого нема, — зітхнув Климко, розглядаючи тапочки.
Він скрутив цигарку, припалив од саморобної, з патрона, запальнички і сказав, огортаючись димом: — А сіль ти, синок, проминув. Кілометрів п'ятдесят зайвих пройшов. Сіль — це біла Артемівська. Чув?
Пролунало кілька автоматних черг — видно було, що стріляли вгору, — і натовп знову повернув на базарний майдан, розсипаючись у всі боки.
— От бачиш — і минулося, — сказав до дівчини швець, утираючи долонею закривавлені губи.
А дівчина згорблено, низько опустивши голову, тягла за ним свою тачку на дерев'яних колесах.
Він поскидав із себе одну за одною всі вкривачки: теплу ковдру, старе пальто, якісь кофти, діжурку свою — і встав, спустивши ноги додолу.
Объяснение:
Климко пом'явся, переступаючи з ноги на ногу, і сказав: — Чудна ви. Кому ж вони зараз нужні, чорнобривці оті?
— Такого нема, — зітхнув Климко, розглядаючи тапочки.
Він скрутив цигарку, припалив од саморобної, з патрона, запальнички і сказав, огортаючись димом: — А сіль ти, синок, проминув. Кілометрів п'ятдесят зайвих пройшов. Сіль — це біла Артемівська. Чув?
Пролунало кілька автоматних черг — видно було, що стріляли вгору, — і натовп знову повернув на базарний майдан, розсипаючись у всі боки.
— От бачиш — і минулося, — сказав до дівчини швець, утираючи долонею закривавлені губи.
А дівчина згорблено, низько опустивши голову, тягла за ним свою тачку на дерев'яних колесах.
Він поскидав із себе одну за одною всі вкривачки: теплу ковдру, старе пальто, якісь кофти, діжурку свою — і встав, спустивши ноги додолу.
Объяснение: