І. Карпенко-Ка рий спирався не лише на народні джерела, він ретельно вивчив опуб ліковані історичні розвідки, з яких стало відомо, що Сава Чалий —^ ре альна особа, міщанин з Комаргорода на Поділлі, який 1734 року склав присягу на вірність російській ца риці Анні Іоанівні, а з 1736 року фігурує в документах як козацький полковник на службі в Речі Посполи тої. Чалий активно допомагав у бо ротьбі з гайдамаками (протягом 1737-1738 рр. брав участь у кількох антигайдамацьких виступах). Ідейно-тематичний зміст. «Сава Чалий» — трагедія в 5 діях і 7 карти нах. Карпенко-Карий традиційно по чинає п’єсу просторою експозицією, змальовуючи панорамні картини страждань та бід українського наро- ДУ- 3 розмови колишніх селян поста ють жахливі картини безчинства польських шляхтичів, що вигадують н°ві податки та відробітки («один День за березову кору, один день за Рижики, один день за опеньки, і ще » Це вже прямо сміх — один день чавщини за … конвалії»), утисків та Жорстоких розправ над непокірними. У трагедії органічно злилися зов нішнє коло драматичного конфлікту (боротьба українського народу зі шляхтою, обстоювання своїх прав і віри) та внутрішнє (злочин і трагедія ватажка повстанців Сави Чалого, що став зрадником). Сава Чалий, славний запорожець, що дістав освіту в Києві в братстві (ідеться про Києво-Могилянську ака демію), виступив проти польських магнатів та козацької старшини, щоб боронити свій народ від утисків, злодійств шляхтичів; за православну віру та церкву. Ім’я Сави стало сим волом гайдамацького руху, непоко ри, помсти панам. Скривджений люд, козаки з Січі стають до лав Ча лого, проте сам ватажок, надмірно розважливий і обережний, бачить єдиний порятунок у тому, щоб поки нути стару Україну та «заснувати но ву на вільних козацьких степах біля Лугу Великого». Не вичікувань та розважливості чекає від ватажка його побратим — Гнат Голий, він прагне бою, помсти: «Навколо скрізь народ катують безо- ружний, а ми тут будемо мовчать і ждать? ». До Гната пристає більшість кошовиків, його обирають отаманом, а Чалий, погодившись на умови Ш мигельського, переходить під ко рогви польського короля та стає прислужником магната Юзефа По- тоцького. Приставши до польської 621
Аналіз пісні «Їхав козак за Дунай» Пісня «Їхав козак за Дунай» написана у 18 сторіччі, в епоху бароко. Автор пісні, Семен Климовський (світське ім’я — Іван) був відомий як «харківський козак-піснетворець». Пісня «Їхав козак за Дунай», яку тепер вважають зразком давньої любовної лірики, прославила Семена Климовського на весь світ. Жанр: інтимна лірика, літературна пісня. Ідея твору: возвеличення почуття любові, що випробовується життєвими обставинами і розлкуою. Тема: зображення зворушливоі сцени розлучення козака з коханою дівчиною, бо їде на війну за Дунай. Основна думка: Тебе ж, мила, не забуду, / Поки жив на світі буду. Композиція: пісня побудовані у формі діалогу між козаком та дівчиною. Художні засоби: Зменшувально-пестливі форми слів: «вороненький», «миленький», «ручок», «коник». Повтори: «мила… миленький», «постій, постій…». Звертання: «Ти, конику вороненький…», «Дівчино, прощай», «Ти будь здоров, мій миленький», «Постій, постій, козаче…», «Тебе ж, мила, не забуду». Епітети: «ясні очі», «коник вороненький», «білі ручки» . Метафори: «ясних очей не стирай», «ручок не ламай».
І. Карпенко-Ка
рий спирався не лише на народні
джерела, він ретельно вивчив опуб
ліковані історичні розвідки, з яких
стало відомо, що Сава Чалий —^ ре
альна особа, міщанин з Комаргорода
на Поділлі, який 1734 року склав
присягу на вірність російській ца
риці Анні Іоанівні, а з 1736 року
фігурує в документах як козацький
полковник на службі в Речі Посполи
тої. Чалий активно допомагав у бо
ротьбі з гайдамаками (протягом
1737-1738 рр. брав участь у кількох
антигайдамацьких виступах).
Ідейно-тематичний зміст. «Сава
Чалий» — трагедія в 5 діях і 7 карти
нах. Карпенко-Карий традиційно по
чинає п’єсу просторою експозицією,
змальовуючи панорамні картини
страждань та бід українського наро-
ДУ- 3 розмови колишніх селян поста
ють жахливі картини безчинства
польських шляхтичів, що вигадують
н°ві податки та відробітки («один
День за березову кору, один день за
Рижики, один день за опеньки, і ще
» Це вже прямо сміх — один день
чавщини за … конвалії»), утисків та
Жорстоких розправ над непокірними.
У трагедії органічно злилися зов
нішнє коло драматичного конфлікту
(боротьба українського народу зі
шляхтою, обстоювання своїх прав і
віри) та внутрішнє (злочин і трагедія
ватажка повстанців Сави Чалого, що
став зрадником).
Сава Чалий, славний запорожець,
що дістав освіту в Києві в братстві
(ідеться про Києво-Могилянську ака
демію), виступив проти польських
магнатів та козацької старшини, щоб
боронити свій народ від утисків,
злодійств шляхтичів; за православну
віру та церкву. Ім’я Сави стало сим
волом гайдамацького руху, непоко
ри, помсти панам. Скривджений
люд, козаки з Січі стають до лав Ча
лого, проте сам ватажок, надмірно
розважливий і обережний, бачить
єдиний порятунок у тому, щоб поки
нути стару Україну та «заснувати но
ву на вільних козацьких степах біля
Лугу Великого».
Не вичікувань та розважливості
чекає від ватажка його побратим —
Гнат Голий, він прагне бою, помсти:
«Навколо скрізь народ катують безо-
ружний, а ми тут будемо мовчать і
ждать? ». До Гната пристає більшість
кошовиків, його обирають отаманом,
а Чалий, погодившись на умови
Ш мигельського, переходить під ко
рогви польського короля та стає
прислужником магната Юзефа По-
тоцького. Приставши до польської
621