Поезія - це те, чого ми не бачимо і не відчуваємо, але це те, що почує кожен. Не кожна людина зуміє її сприйняти, але маленька частинка ідеї вірша відкладеться в будь-якому серці. У багатьох виникає запитання: "Навіщо нам вірші і твори? Для чого їх складають, ми й так розуміємось в житті". Це цілковита брехня, тому що саме література привчає нас до дружби, любові, хороших звичок у дитинстві, а у старшому віці готує до складного подальшого життя. Якщо дитині не читали твори, ті ж казки, вона не знає, що це таке - до комусь, не можна обманювати, таких видно відразу, адже вони не бачили нічого хорошого. Читайте поезії! Розвивайте себе!
«Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9» — пригодницька повість сучасної української письменниці Лесі Ворониної. У ній, як і в наших улюблених казках, добро перемагає зло. Але цікаво те, що герої-переможці в ній не відважні богатирі й мужні воїни, а, як не дивно, боягузи. Тема — Людина, яка здолала свій страх, може перемогти наймогутніших ворогів. Навіть Синьоморд — хоча спочатку нашому героєві треба змінитися самому: пройти небезпечні випробування, навчитися миттєво приймати рішення, від яких залежить доля людства. Ідея — не потрібно боятися складних ситуацій, рідні люди не залишать ніколи тебе у біді, потрібно знати своє коріння і й любити своїх рідних. Головна думка — заклик поважати своїх батьків, бабусів і дідусів
1) …був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами ли-ця і грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з злющих тухольських ведмедів. (Тугар Вовк)
2) Товариші поводились з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним, а проте виповлювали його розкази точно, швидко і так весело та радо, немов і самі без розказу були би в тій хвили зробили те саме. (Максим Беркут)
3) Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у сміливості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами. (Мирослава)
4) Се був сивий, як голуб, звиш 90‑літній старець, найстарший віком у цілій громаді. Батько вісьмох синів… Рани ніякий знахар не вмів так скоро і гар-но зарадити, як він. (Захар Беркут)