Довгі ноги, довгий ніс, По болоті ходить скрізь. (Лелека)
* * * Стоїть корито, Повне води налите. (Ставок)
Хоч не літак, а крилатий, Без крил не може працювати. (Вітряк) * * * Знизу клин Зверху млин. Тече вода А їй не біда. (Парасолька) * * * І червона, й соковита, Та гірка вона все літо. Припече мороз – вона Стала добра й смачна. (Калина) * * * Кавунчики дрібненькі, Смугасті та кисленькі, У колючки вбралися І кущиком назвалися. (Аґрус) * * * Мов маленький м’ячик, Висить, а не скаче, Рум’яне, гладеньке, На смак солоденьке. (Яблуко) * * * Торох, торох, Розсипався горох. Почало світати – Нема що збирати. (Зірки) * * * Дерев’яний та довгенький, Маю носик я гостренький. На білому слід лишаю, Усіх діток потішаю. (Олівець) * * * Ухопився за дріт, Покотився у світ, Потяг близняток Цілий десяток.
повинен мене знати, А коли мене не знаєш, То нічого не вчитаєш. (Абетка) * * * З небесної діжки Крижані горішки На землю упали, Шкоди нам завдали. (Град) * * * Спритний майстер у стрибках: На деревах, по гілках. Вся руда, пухнастий хвіст, Рідний дім для неї – ліс. (Білка) * * * На городі нога стоїть, На нозі голова висить. Куди сонце повертається, Туди голова нахиляється. (Соняшник)
Я думаю, що розуміння тварин-це чудовий дар! Який знадобиться мені, наприклад якщо загублюсь у лісі, бо я зможу запросто запитати дорогу у прашок чи у зайця. Або навіть просто поговорити з кимось, на приклад якщо дома нікого, окрім кота. Щоб не було нудно я зножу з ним поговорити. Та й взагалі, з легкістю зможу стати ветеренаром, як доктор Дулітл, тварини самі будуть казати що в них болить! Це уже зручно! А ще, я стану перша у світі людина, яка розмовляє з тваринами: мене будуть показувати по телебаченню, брати інтерв'ю для журнальної статті і можливо датуть якусь нагороду! Тож на мою думку це чудове вміння, розмовляти з тваринами.
По болоті ходить скрізь.
(Лелека)
* * *
Стоїть корито,
Повне води налите.
(Ставок)
Хоч не літак, а крилатий,
Без крил не може працювати.
(Вітряк) * * *
Знизу клин
Зверху млин.
Тече вода
А їй не біда.
(Парасолька)
* * *
І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й смачна.
(Калина) * * *
Кавунчики дрібненькі,
Смугасті та кисленькі,
У колючки вбралися
І кущиком назвалися.
(Аґрус)
* * *
Мов маленький м’ячик,
Висить, а не скаче,
Рум’яне, гладеньке,
На смак солоденьке.
(Яблуко)
* * *
Торох, торох,
Розсипався горох.
Почало світати –
Нема що збирати.
(Зірки)
* * *
Дерев’яний та довгенький,
Маю носик я гостренький.
На білому слід лишаю,
Усіх діток потішаю.
(Олівець) * * *
Ухопився за дріт,
Покотився у світ,
Потяг близняток
Цілий десяток.
повинен мене знати,
А коли мене не знаєш,
То нічого не вчитаєш.
(Абетка) * * *
З небесної діжки
Крижані горішки
На землю упали,
Шкоди нам завдали.
(Град)
* * *
Спритний майстер у стрибках:
На деревах, по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст,
Рідний дім для неї – ліс.
(Білка) * * *
На городі нога стоїть,
На нозі голова висить.
Куди сонце повертається,
Туди голова нахиляється.
(Соняшник)