1.Назва твору “Митькозавр з Юрківки“
2.Автор твору :Стельмах Ярослав Михайлович
3.Рід літератури, до якого належить твір
4.Жанр твору : епос
5. Тема твору: Сегрій та Митько їдуть до бабусі в Юрівку збирати комашок де на них чекають незабутьні пригоди
6. Ідея твору: возвеличення справжньої дружби, духу пригод, гарного ставлення до старших; підтримка креативності, сміливості, наполегливості, працелюбства; засудження хитрості, брехні, пихатості.
7. Герої твору: Сергій Митько
Василь Трош Ірина Семенівна (учитель ботаніки) Дід Трохим Дід Гнат Бабуся Митька Батьки Митька Оксана Павлівна (мати Сергія) Батько Сергія
8. Проблематика:
1)друг всегда
2)відношення до стареньких
Напевно кожен із нас замислювався над тим чи правильно поступила Ганна,що все життя приховувала і змовчувала.Хтось осуджує Ганну, а хтось виправдовує і жаліє.Не проживши життя Ганни не зрозумієш ЇЇ вчинок.ЯГанну не осуджую бо в першу чергу вона думала про сина.Немаючи змоги самій виростити і виховати дитини,підкидає сина багатим бездітним людям.Але сама іде наймичкою,щоб бути рядом.Ніхто не розуміє що творилося в неї в душі.Радіючи кожного ранку коли малий Марко називав ї мамою вона піклується про дитину,а ввечері
плаче і проклинає свою долю.Навіть коли вмерла стара Настя, а Марко виріс і настав час одружуватися то відмовилася наймичка.Мотивуючи тим, що з її сина будуть насміхатися, бо він багатий,а вона наймичка.Наймичка натура-безмірно глибша,почуття у неї сильне,любов до сина перемагає все інше.Вона і тут ставила насамперед благополуччя свого сина.Вона каралася весь вік в чужій хаті,але була щаслива,хоч на хвилинку,бо з нею був її син.Коли ж занедужала всі переживали i ось тоді вона вирішила відкрити свою тайну.Вирішила зняти гріх із душі, перед смертю все розповіла.
Мені здається, що кожна любляча мати,в такій ситуації, вчинила бяк наймичка. Головне, щоб дитина ні в чому не потребувала,а любов свою віддавати можна і наймичкою. Тільки як жити з таким тягарем?Як винести всі тяготи долі?Але материнська любов всесильна і витерпіти можна все заради щастя дитини.
Ганна-Сила,благодать,милість Божа, завдяки Цьому вона перенесла всі тяготи і незгоди долі.Все життя каралася,що Марко не знає хто його мати.Але перед самою смертю все розповіді цим самим знімає камінь із своєї душі.
Мені здається, що запізно вона розповіла.Не змогли вони з сином наговоритись. Марко зрозумів би і прийняв,бо він її любив.
1) Рей Бредбері народився 22 серпня 1920 року в місті Уокиган, штат Іллінойс.
Під час Великої депресії в 1934 році родина Бредбері переїхала в Лос-Анджелес, прийнявши за родича сім'ї. Там Реймонд в 1938 році закінчив середню школу. Три наступні роки свого життя юнак провів, продаючи газети на вулицях Лос-Анджелеса, так як грошей на вищу освіту не було.
Бредбері вперше спробував себе в літературі в 12 років, коли написав продовження до «Великому воїнові Марса» Е. Берроуза.
Перша його публікація - це вірш «Пам'яті Вілла Роджерса», яке було опубліковано в 1936 році.
У 1937 році Бредбері вступив в лос-анджелеську «Лігу наукових фантастів». Розповіді Бредбері почали публікуватися в дешевих журналах.У той час Бредбері багато працював, поступово відточуючи літературну майстерність і формуючи індивідуальний стиль. У 1939-1940 рр. він видавав мімеографічні журнал «Футура фантазія». До 1942 року Бредбері остаточно перестав продавати газети і повністю перейшов на літературну заробіток, створюючи до 52 оповідань на рік.
У 1946 році в книжковому магазині Лос-Анджелеса Бредбері зустрів працювала там Сусану маклюри (Меггі), яка стала згодом кохання свого життя. 27 вересня 1947 року Меггі і Рей уклали шлюб, у них народилося чотири дочки.Бредбері написав одинадцять романів, найбільшу популярність з яких отримали ранні роботи: «Марсіанські хроніки» (1950), «451 градус за Фаренгейтом» (1953) і «Вино з кульбаб» (1957). Також письменник створив 21 п'єсу і 28 сценаріїв для кінофільмів
Рей Бредбері був автором і ведучим циклу телепередач з 65 міні-фільмів за мотивами його оповідань. Цикл називався «Театр Рея Бредбері» і виходив з 1985 по 1992 рік.
Після 1963 року Бредбері продовжив публікувати нові розповіді, але також активно сконцентрувався на іншому жанрі -драме.
Деякі зі своїх ранніх оповідань Бредбері в 1984 році перевидав в спеціальному збірнику «Спогад вбивства», а пізніше опублікував детективний роман «Смерть - справа самотня». Також в той час на кабельному телебаченні почав виходити серіал «Театр Рея Бредбері», в якому були екранізували багато розповідей письменника. У цей період життя Бредбері отримав безліч нагород в галузі літератури і мистецтва в цілому.
Навіть в літньому віці письменник продовжував писати. У 79 років Бредбері переніс інсульт, після чого всі останні роки життя був прикутий до інвалідного крісла.
Бредбері помер після тривалої хвороби 5 червня 2012 року в Лос-Анджелесі у віці 91 рік.
3) 1. Черга на майдані.
2. Захисник Грігзбі.
3. СВЯТА.
4. Мона Ліза.
5. УСМІШКА.
4)Жанр - Фантастика, антиутопія, оповідання
Тема - Твір про те, як у далекому майбутньому люди знищили «Джоконду» Леонардо да Вінчі, а маленький хлопчик Том врятував шматочок полотна з усмішкою Джоконди; про майбутнє людства, занепад цивілізації, загибель краси, ідеалів.
Ідея - Бредбері утверджує, що краса, увічнена в шедеврах світового мистецтва, знайде свою стежку до людських сердець. Духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.
Герої: картина Л. да Вінчі «Джоконда», хлопчик Том, Грігсбі, один з черги, натовп, поліція
5) Том - головний герой твору "Усмішка" Бредбері. Це хлопчик, який активно взаємодіє з дорослими. Він дуже кмітливий та розумний для свого віку. Проте, він не перестає буди дитиною. Том щирий, відкритий, добрий, як і більшість дітей. Він не здатен на зраду, підлість. Саме це і робить його позитивним героєм, який викликає повагу. Мені Том дуже імпонує своєю світлістю. Він дуже приємний. Незвичайним в нього ж погляд на світ. Кожному зі своїх однолітків я рекомендую цей твір для прочитання, адже, познайомившись із Томом, можна по-іншому подивитись на знайомий нам світ.