пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. на мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
у пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
під гаєм в'ється річенька,
мов скло вона блистить.
долиною зеленою,
кудись вона біжить.
основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розпові пісні.
в інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:
сопілочка калинова, ясенове денце
не сопілка тото грає, а любкове серце.
як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. у них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.
також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:
вернися, синку, додомоньку,
змию, зчешу головоньку.
а перейнятися силою пісні багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.
усна народна творчість завжди була й залишається невичерпним джерелом натхнення письменників. ось і олександр олесь за мотивами народних казок, легенд, билин створив чудову драму-казку «микита кожум’яка», головним героєм якої є справжній богатир.
микита кожум'яка - герой народної казки часів київської русі, записаної в кількох варіантах в різних областях україни, білорусі та росії. у найбільш повних варіантах (білоруських і українських) написана розповідається про те, як змій біля києва змушував складати данину живими людьми, а врешті став домагатися, щоб князь дав йому свою дочку. вона була віднесена змієм, який, полюбивши її, тримав в ув'язненні. дізнавшись від змія, що він боїться тільки однієї людини - микиту (або кирила) кожум'яку - вона з голубом відправляє лист до батька з проханням відшукати цього богатиря і спонукати його битися зі змієм. коли послані князя увійшли в хату кожум'яки, зайнятого своєю звичайною справою, він від несподіванки перериває 12 шкур. на прохання князя битися зі змієм він спочатку відмовляє. не можуть його вблагати і послані князем старці. тільки плач присланих князем дітей зачіпає серце микити. обмотавшись прядивом і обмазавшись смолою, щоб стати невразливим, богатир б'ється зі змієм і звільняє княжу дочку.
урочище поблизу києва, де жив богатир, стало з тих пір називатися кожум'яки.
інший варіант говорить, що змій, побитий микитою кожум'якою, благає його про пощаду і пропонує розділити з ним землю порівну. микита запрягає змія і проводить борозну від києва до чорного моря; потім, почавши ділити море, змій тоне.
є ще легенда про заснування міста переяслав. налетіли якось на поселення печеніги. серед кочовиків був один непереможний витязь. став той витязь викликати собі ворога з русинів, але ніхто з князівської дружини не наважувався прийняти виклик. засумував ясний князь — стало йому соромно й прикро. аж тут вийшов юнак із простолюдинів, що й погодився стати на герц із поганином. жорстокий був двобій. і здолав хлопець печеніга, чим й «перея славу» собі. на честь цієї перемоги місто почали називати переяславом.
17) ні. я за чисту природу і не хочу смітити, там можуть бути труби які проводять воду, газ і тд.. це небезпечно.
18)ні. вона не повинна зімною вітатися і пекти мені торта. вона мені чужа людина як і я їй.
19)ні. якщо людина не хоче з тобою дружити то непотрібно нав'язуватися до неї.
20) -