Панас Мирний — це унікальна, різносторонньо обдарована особистість, він писав і малі прозові твори, і психологічний роман, є в нього і драматургічні твори, і поезії, а також переклади.
Творчий доробок Панаса Мирного дуже великий, але в історію української літератури він увійшов як автор психологічної прози. Прозаїк створив величезний роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", який шість разів перевидавав, доповнюючи все новою інформацією та сюжетом. У ньому автор не виявляє позитивного чи негативного ставлення до героїв, він дає їм характеристики для повного бачення стану душі, ніби сам намагається виправдати їх, адже кожен із них за щось боровся, чогось прагнув і вважав, що це правильно.
найцікавішим є те, що Панас Мирний зумів розкрити характери героїв завдяки їхнім думкам. Зображення почуттів у нього відбувається через авторські само .
У своїх творах Панас Мирний обирає такий стиль, щоб читач сам вчився аналізувати і мислити.
Отже, основою художнього зображення всіх творів Панаса Мирного є епічність. Це не тільки зовнішня форма прояву авторської свідомості, а й еволюція мислення письменника, який став найкращим представником прози другої половини XIX століття.
Объяснение:
Твір «Енеїда» Івана Котляревського присвячений славетному минулому нашого народу, його возвеличенню через показ образів із Біблії та давньогрецької літератури. У поемі показана подорож славного парубка і не тільки його власні героїчні подвиги, а й подвиги усього українського мужнього війська.
Немає ніяких сумнівів щодо актуальності теми «Енеїди», бо і в наш час гостро стоїть питання національного відродження України. Своїм задумом поема сповна виправдовує тенденції часу, за до давніх образів троянських та грецьких героїв вона підносить найкращі риси вояків, у яких ми підсвідомо бачимо українців. І це впливає на національний дух читачів.
Основною метою Котляревського було розбуркати український народ, пробудити його дух, нагадати про те, що і в нас є славетне минуле, що і в нас були свої герої, які вчиняли подвиги. Автор написав поему тією мовою, якою розмовляє народ, і зробив це свідомо, бо не хотів застосовувати офіційну мову, на якій велись справи і було прийнято писати. Він хотів вивести розмовну, народну мову в розряд літературної. Перед автором стояла мета описати пригоди та життя грецького героя і для більш легкого сприймання читачами перевести їх в український контекст.
Еней — головний герой поеми, який знаходиться в центрі уваги, і якого доля посилає на війну. Він, з одного боку, майже ідеальний, і в той же час, з іншого боку, в ньому є доля гумору, кумедності. Основні зусилля в творі спрямовані на поєднання давньогрецьких та біблійних мотивів з традиціями українського народу. У поемі вдало поєднані грецька міфологія з українською історією, дуже влучним є і поєднання українських і грецьких назв та імен. Національно-історичне питання є основним питанням поеми, воно сповнене образами та паралелями, за до яких передається історизм твору та атмосфера міфічності.
Автор ставить перед собою завдання і вдало його виконує: він зображує українське минуле і дійсність так, щоб народ її сприйняв як рідну, щоб мова, на якій вона написана, була зрозуміла для народу.
Поема «Енеїда» стала поштовхом для створення схожих творів у авторів інших національностей, наприклад «Енеиди навыварат» білоруською мовою. Сатира та гумор в творах І. Котляревського стали чудовою традицією, яку було продовжено в талановитих творах Валерія Пронози, Остапа Вишні, Степана Олійника, Василя Чечвянського, Сергія Воскрекасенка, Олександра Ільченка та інших. «Енеїда» стала справжнім джерелом для митців наступних поколінь.
я думаю що привіт
Объяснение:
Дапабачення