Дік Сенд- Сміливий юнак я кий попри свій вік умів відповідати за свої вчинки та буди відповідальним, а йому це було як нікому потрібно адже від був капітаном судна Пілігрим.
Негору злий,бездушний чоловік.Він міг зробити з людиною що завгодно.Міг вбити,міг катувати людину поки вона не буде просити помилувати.Негору торгував рабами.Але тільки чорношкірими.Тому що білих ніхто не купував.Ця людина дуже жорстока.Негору нікому не розказував про своє минуле.Він був закритою людиною.Його люди ненавиділи.Він постійно заздрив Діку Сенду.Негору хотів бути капітаном,але в нього не було такої можливості
Вот ⬇️
Объяснение:
Натомість Віктор Андрієнко в своїй інтерпретації життя Івана Сили намагається зробити кіно про велику людину, героя, якому не віддали належного. Фільм завершується епізодом, де старий уже Іван Фірцак-Кротон допомагає витягти вантажівку з багна (по суті здійснює подвиг), а односельці на те кидають: «Отак би й зразу!» й відразу розходяться. Ні оплесків, ні визнання. Стрічка вийшла трохи сентиментальна, трохи весела, а трохи схожа на голлівудські фільми про шлях простого селянського парубка до американської мрії. Тільки ось в українському варіанті ця мрія — просто сон (уся ж бо історія наснилася хлопчакові, який зупинився на ніч у хаті Івана Фірцака), і це у фільмі Андрієнка чи не найсумніше. Мабуть, тому й музика у фільмі прекрасна й печальна, яка тільки в титрах змінюється життєствердним і натхненним саундтреком «ТНМК».