Художні особливості твору: Риторичні запитання:"Чи то так мені чого було?". Риторичні оклики:"Ягня,здається,веселилось!","І сонце гріло, не пекло!"," Не мої ягнята!"," Нема в мене хати!","Тяжкі сьози!","Моє...лани,гаї,сади!", "Бридня!","Не дав мені Бог нічого!","Людей і Бога непрокляв!" Персоніфікація:"Та невго сонце гріло, Недовго молилось...". Епітети: "стало любо","небо голубеє","приязно молилось". Анафора:"Чи то те сонечко сіяло, Чи то так мені чого було?"," Нема в мене хати! Не дав мені Бог нічого!","Неначе сонце засіяло, Неначе все на світі стало". Пестливі слова:"Маленькому".
Вечір наближається швидкою ходою. Розповідь. Взимку дні спливають дуже швидко. Не встигнеш озирнутися, вечір наближається швидкою ходою.
Ще тільки недавно була обідня пора, а вже сива темінь опускається на землю. Перехожі заклопотано поспішають заховатися у своїх світлих домівках. Порожніми стають вулиці. Темне покривало огортає вечірню землю. Починають включатися вуличні ліхтарики, освічуючи шлях рідкісним перехожим. Скоро довга ніч. Навкруги все засне аж до завтрашнього ранку. Коли немає хмаринок, жовтим човником по нескінченому небу пропливає тільки золотий місяць та його вічні яскраві супутниці-зірки.
ПО РУССКИ Объяснение:
Я РУССКИ