Відповідь:
Калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. Але для нього земля є засобом збагачення, наживи: "Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку". Власницька любов до землі, думаю, не приносить йому радості, а примушує думати лише про гроші, бариші, збагачення.
Герасим — працьовита людина, але бажання збагатитися зробили його обмеженим і ненаситним. Він працює з ранку до вечора сам, примушує працювати не покладаючи рук дружину Параску і сина Романа. Заради достатку і збагачення Калитка здатний пожертвувати коханням і щастям Романа та Мотрі. Посватати дівчину він обіцяє для того, щоб вона краще працювала, старалася. А сина хоче одружити з Пузирівною, заявляючи: "Мені треба невістку з приданим, з грішми".
Калитка — жадібний і скупий. З великим задоволенням він розповідає копачеві, як, видаючи заміж дочку, не додав п'ять тисяч приданого і весілля перетворилося на загальну бійку. Цей господар шкодує окрайця хліба для робітника, змушує його повернути скибку назад. "І тобі не гріх? Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіду попостиш..." Своїх робітників Калитка вважає ледарями, у яких тільки одна думка: "...як би до сніданку, а після сніданку все погляда на сонце: коли б скоріше обідать". Тому і наглядає за ними, слідкує, щоб вчасно стали до роботи.
Пояснення:
З ким останнім бачиться і розмовляє хлопець у рідному селі? (Соломії тяжко думати, що Остап покидає її, дідуся, село. Але вона знає, що чекає його, якщо він залишиться. Через те з болем промовляє: «Тікай, Остапе, тікай, серце…»)
Кого Остап порівнює з волом? (Людей)
Які спогади зринають в пам’яті Остапа по дорозі? (Дитинство; батько, матір, дідусь, Соломія, себе називає панською худобою).
Як звучали для Остапа в дитинстві слова про волю? (Піднесено, романтично…)
На кого ще, крім пана обурюється герой? (На людей).
Яких людей пригадує герой з дитинства? (Емісарів)
Що уявляє Остап по дорозі, коли тікає? (Уявляє себе вільним козаком).
Хто пристав до Остапа в дорозі? (Іван)
Що найбільше напружувало втікачів? (Очікування до
Для чого введено символічний образ голодного вовка? (Люди дійсно були голодні, та ще їх мучив «голод» волі)
Чому Іван обурився на діда-провідника, коли той з посмішкою згадав про вовка? (На душі й так було тяжко, а він ще й насміхається)
До кого вирішили звернутися втікачі за до До мельника, одноокого Якима)
Який план запропонував Яким? (Зв’язати пліт, пере у плавні)
Чому герої, пливучи в тумані поміж берегами, почувають себе одірваними від землі й безпомічними? (Туман – символ безперспективності)
Яке почуття охопило Остапові груди, коли він відчув себе на волі? (Не радість, а навпаки – злість. Він утік з батьківщини не з власної волі)
Що сталося на кордоні? (Остапа поранено)
Де опинилися герої? Як веде себе Остап? Яка реакція у Соломії? (Вони втікають назад у плавні. Остап слабне. Соломія чим може допомагає…)
Що втікачі вирішують робити далі? Чому між ними виникає непорозуміння? (Бачать вихід по-різному: Соломія пропонує йти вліво, Остап – вправо)
Який курс вирішила взяти Соломія? (Вирішила йти проти вітру)
Хто стає її заклятим ворогом? (Комиш)
З ким автор тут порівнює Соломію? (Із зраненим оленем)
Хто приходив до хлопця в мареннях? Про що вони розмовляють? (Дідусь)
Яку живу істоту побачив Остап біля себе удосвіта? (Вовка) Що було єдиним оружжям од звіра? (Вода)
Хто надає першу до Остапу? (Стара циганка)
Хто далі опікується Остапом? (Молода циганка)
Яке лихо трапилося у циганській родині? (Гіцу поранено)
Відповідь:
Пояснення:
1) Г
2)А
3)Г
5Г
7)Г
8)А
9)Г
10) Іван Сила