Заповіт. (Як умру, то поховайте) Твір має патріотичний підтекст. В ньому є уславлення краєвидів України. Як ми знаємо Тарас був кріпаком тому у вірші є слова про волю. Ще слід підкреслити те, що він тепло згадує рідні землі і навіть називає їх милими. Закликає людей не терпити жахливого відношення та протестувати. (Рядки:
Біографія тараса шевченкотарас григорович шевченко (1814 – 1861) – видатний поет, художник.народився 9 березня 1814 року в київській губернії в селі моринці.спочатку в біографії шевченка була втрачена мати, потім у 1825 році помер батько. так почалася його важка, сувора життя. незабаром він навчився грамоті, став потроху малювати. 1829 року почав служити у поміщика енгельгардта. у вільні (вільнюсі) в біографії шевченка тараса проходило навчання у викладача університету рустема.у 1840 році розпочався найбільш плідний в житті поета період. вийшов збірник «кобзар» шевченка, були написані кілька найвідоміших його творів («», «катерина», «хусточка», «наймичка»). вірші шевченка були сприйняті критикою негативно, зате були близькі народу.як художник шевченко також не переставав творити. їм був створений ряд картин в дусі критичного реалізму (наприклад, «катерина»). після зближення з київським кирило-мефодіївським товариством, його заарештували. потім в біографії шевченка т. р. пішла посилання в орській фортеці оренбурзької області. йому заборонили писати, малювати, що було дуже важко для творчої людини. після експедиції на аральське море, шевченка перевели до новопетровського, де він перебував до 1857 року. там було написано кілька повістей: «художник», «книгиня» та інші.звільнившись (головним чином завдяки графу ф. п. толстому), повернувся в петербург.в останні роки в біографії шевченка було створено мало віршів, картин. 26 лютого 1861 року великий поет помер. пам'ятники шевченку встановлено не тільки на території україни, а також в росії, сша, парагваї, франції.
Твір на тему: "Актуальність роману Пантелеймона Куліша "Чорна рада" в наш час (198 слів)
«Чорна рада» - роман-хроніка видатного письменника П. Куліша про не найкращі дні в історії України. У творі утверджується ідея цілісності нашої вітчизни, думки про те, що свідома інтелігенція – головний клас у суспільстві. Сьогодні наша країна також перебуває у тяжких умовах, розпорошена та роздроблена. А українці – довірливий народ, як і раніше, вірить обіцянкам представників влади. У «Чорній раді» гетьман Сомко - ідеалізована постать, що поєднує у собі риси прекрасного правителя та чуйної людини. Ця особистість прагнула встановити єдність та мир у власній країні, проте не мала можливості згуртувати навколо себе однодумців. Так відбувається і сьогодні: влада та дипломатія спроможні на обман, зраду, домогаючись вищих посад. У простого народу викликають симпатії лише ті, хто здатний на хитрість. Як приклад можна навести випадок з Іваном Брюховецьким. Будучи лише претендентом на державну посаду, він ходив у лохміттях, наголошуючи на своїй бідності та не витратливості. А ставши гетьманом, Брюховецький почав красуватися у нових недешевих одежах. Отже, твір «Чорна рада» вражає своєю актуальністю і на сьогоднішній день. Тяжкий і довгий був шлях нашого народу до віковічної мрії – соборності та незалежності. Українці вирвалися з-під ярма інших народів, проте мають ще одне прагнення – бачити у владних кріслах своєї держави мудрих і справедливих політиків, щирих патріотів нашої рідної неньки.
Заповіт. (Як умру, то поховайте) Твір має патріотичний підтекст. В ньому є уславлення краєвидів України. Як ми знаємо Тарас був кріпаком тому у вірші є слова про волю. Ще слід підкреслити те, що він тепло згадує рідні землі і навіть називає їх милими. Закликає людей не терпити жахливого відношення та протестувати. (Рядки:
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте)