Тарас Шевченко - це відомий поет, художник, український діяч. Він написав немало патріотичних віршів, завжди милувався та прославляв красу наших країв. У своєму заповіті він висловив бажання бути похованим біля Дніпра, там його і поховали. Зараз кожна друга людина знайома з його творчістю. Цей чоловік прославився своєю незламністю і великою силою духу. В Україні Тараві Шевченко було встановлено багато пам'ятників, а його ім'ям названо багато вулиць та сіл. До сих пір, коли дивишся на металеву статую, уявляєш письменника у роздумах над новим віршем. Хоть й великий прозаїк вже помер, але його душа буде з нами довіки...
Найбільшу частину українських побутових пісень становлять пісні про кохання, в яких оспівано багатогранність людського життя, розкрито світ людських переживань.
Пісні про кохання відбили високі моральні якості трудової молоді. Щирість, довір'я, взаємоповага, радість кохання, гіркота вимушеної розлуки, туга за коханою, зрада — ось основні мотиви, що проймають ці пісні.
Головними персонажами пісень про кохання є хлопець і дівчина, а характер стосунків між ними, їхні почуття і переживання визначили зміст творів. Від імені цих героїв і складались пісні.
Найповніше і найпоетичніше в піснях зображено дівчину, її щасливе та нещасливе кохання. Образ її постає з поетично ніжних характеристик: вона «красна», «серденько», «вірная», «чорнобрива», у неї «брови, як шнурочок», «личко, як яблучко».
Аналогічно змальовані й хлопці.
Вірність у коханні була найвищим ідеалом у стосунках молоді, мірилом чеснот, які народ ставив вище золота і срібла, вище багатства: