ответ:2.На початку п'єси ми бачимо Елізу звичайною дівчиною з бідних кварталів, яких у Лондоні — тисячі. Жалюгідна, замурзана, вона заробляє на життя тим, що продає квіти, причому спілкується з людьми такою жахливою мовою, що професор Хіггінс, почувши її, заявляє: "Жінка, яка видає такі жахливі звуки, взагалі не має права жити". Еліза, дізнавшись, що Хіггінс відомий професор-лінгвіст, приходить до нього додому з проханням, щоб він навчив її правильно говорити, бо з такою вимовою вона не може влаштуватися на роботу у квітковий магазин.
Професор Хіггінс на парі з полковником Пікерінгом береться за кілька місяців перетворити цю вуличну квіткарку на світську даму. Вартість експерименту береться оплатити Пікерінг. Еліза виявилася досить здібною ученицею: вона мала чудові лінгвістичні здібності, прекрасний слух, була старанною і уважною. І досить скоро опанувала не тільки правильну літературну вимову, а й познайомилася із великими надбаннями світової культури — літературою, музикою, живописом. Вона не тільки жадібно всмоктувала знання, які давав їй професор Хіггінс, манери світського обходження, які він їй прищеплював, а й займалася самовдосконаленням. Гарне навчання, відповідні умови дуже швидко зробили своє діло: Еліза на світському прийомі дійсно була визнана за герцогиню, зачарувавши всіх не тільки своєю красою, а й бездоганною літературною мовою та вишуканими манерами. Відбулися зміни не тільки у зовнішності дівчини, а й у її мові, душі, врешті докорінно змінилася її особистість. Із замурзаної та жалюгідної квіткарки Еліза перетворилася на освічену, культурну, інтелігентну людину з почуттям власної гідності, самоповаги. А в чомусь вона стала навіть вища за свого вчителя й наставника професора Хіггінс
Объяснение:
Літературний рід: лірика.
Вид лірики: медитативна лірика
Жанр: вірш
Художній напрям, стиль: модернізм, неоромантизм
Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій.
Тема вірша: роздуми про негаразди у житті та сподівання на краще.
Головна ідея: є підняття духу та надії на те, що після чорної життєвої смуги буде біла. Вона запевняє, що якщо вірити у добро, коли навіть немає віри, світ змінюється на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії.
Ліричним героєм є сам автор. Головним – людина, яка хоче жити щасливо і намагається закрити очі на усі нещастя, які звалилися їй на плечі. У творі ліричного героя можна утотожнити з Лесею Українкою.
Віршовий розмір: тристопний анапест, перехресне римування
Художні засоби:
епітети: хмари осінні, весна золота, молодії літа, думи сумні, вбогім сумнім перелозі, барвисті квітки, сльози гіркі, кора льодовая, кора міцна, весела весна, гора крута крем’яная, камінь важкий, вага страшна, пісня весела, довга нічка, зірка провідна;
метафори: владарка темних ночей;
звертання: гетьте, думи, ви хмари осінні! ; геть, думи сумні!
Також, не можна не зазначити про присутність міфологеми у творі. Вірш привертає увагу своєю думки та високо піднятим настроєм.
Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні вислови, їх виразність досягається за до метафоричної образності, яка посилює емоційність звучання твору.
Імпульсом до створення вірша стало загострення в авторки хвороби, проте подолання особистої недуги переросло в утвердження героїчної особистості, яка готова всі зусилля віддати боротьбі проти кривди в найширшому соціальному та національно-визвольному аспектах. Леся Українка утверджувала незламність духу людини й оптимістичним мотивом, і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучанням, коли категоричне «Ні!» на початку твору змінилося ще рішучішим «Так!» в останній його строфі.
Объяснение:
Главный герой произведения Эней - сын обычного человека и богини. Он плывет по морю к новым берегам, чтобы построить там новый город. Но боги послали на его корабль всевозможные водные стихии. Ему на приходит владыка морей Нептун и его. В итоге корабль оказывается у неизвестных берегов.
Эти неизвестные берега оказываются Африкой, тут правит Дидона. Ее изгнали из родного города, и она тут строит новый город Карфаген. Все дворцы расписаны картинами с битв Трои. Дидона принимает гостей и со вниманием слушает рассказы Энея.
Троя не сдавалась своим завоевателям. Ее никто не смог покорить. И вот греки решили захватить ее с обмана, они построили огромного коня, внутри него спрятали своих самых лучших и сильных воинов. Сами сделали вид что, отступили, жители Трои радуются и пируют.
Коня, которого греки оставили в дары богам забирают себе и ввозят его в крепость. Под покровом ночи, когда вся стража спит, из коня выбираются воины и нападают на спящих жителей Трои. Со всех сторон выступают воины и нападают на жителей Трои. Город пал, Энею сниться мать и говорит ему бежать из города. Он отца и брата и плывет к неизвестным берегам.
Теперь скитаясь по миру, Эней никак не может найти себе место под Солнцем. В одной стране их не приняли, в другой стране бушует страшная чума. В итоге, подплывают к другим берегам, а там нет пищи. Боги предрекают голод и смерть. В ходе этих долгих скитаний отец Энея умирает. Эней и Дидона как никто поняли друг друга и полюбили.
Но вскоре к Энею во сне приходит Меркурий и зовет его строить Рим, плыть ему нужно в Италию. Дидона просит любимого остаться, она ему объясняет, что вскоре между Римом и Карфагеном будет война. Что ее и его потомки будут воевать. Но Эней ее не слушает и уплывает с города. Дидона не выдержала расставания, и покончила жизнь самоубийством.
Его люди не хотели плыть, сожгли много кораблей, на тех, что уцелели Эней, доплыл до Италии. Вскоре чтобы узнать будущее он спускается на реку смерти, там встречает своего отца и видит мертвую возлюбленную. Он объясняет ей, что не хотел уезжать. Но она непреклонна, молчит и не слушает его.
После скитаний Эней остановился в Лации, попросил руку и сердце дочери повелителя этой страны. Состоялась свадьба, но бывший жених Латии нападает на город, повелитель покидает свой трон. Начинается война. Эней уходит за подкреплением, его мать спускается на землю, просит сковать ему доспехи, на которых история Рима изображена.
Идет страшная кровопролитная война, которой ни конца, ни края не видно. Боги сами не рады, что разожгли эту войну. Эней и Турн решились на поединок, чтобы закончить эту войну кто победит в поединке тот и выиграл, но началась опять кровопролитная битва и поединок не состоялся.
В ходе долгой битвы Эней находит Турна. Они сражаются, побеждает Эней. Турн просит пощады, Эней соглашается, но видит на враге, одежды своего воина и убивает Турна.
Источник: Краткое содержание Вергилий Энеида за 2 минуты пересказ сюжета
Объяснение:
Извините что так много