Український народ дуже співочий.
Тому, напевно, нема такої мами, котра б не наспівувала своїй маленькій дитині чарівну колискову пісню, її ще називають колисанка. А їх наш народ знає безліч. Вони можуть бути про все чудове : сонце, зайчика, сон. З тваринок найчастіше в таких піснях згадується котик чи пташка. Їх можна зустріти у дворі рідної домівки. А вони такі пухнасті та ніжні. Лагідна мамина пісня заспокоює немовля, витирає дитячі сльози, дитина засинає. Колискові пісні супроводжує особлива мелодія : тиха, ніжна, спокійна, проста, що нагадує гойдання колиски. В обіймах матері під ці чарівні звуки маленькі діти відчувають себе впевненими, захищеними та не самотніми.
З колисанкою мати бажає своїй дитині бути здоровою, доброю та щасливою. Рости з колисковими піснями є гарною традицією нашого українського народу.
Объяснение:
Сергій Стеценко, учень тепер вже шостого классa, приїжджає разом зі своїм кращим другом Дмитром Омельчуком в село Юрківки, де живе бабуся Миті.
Річка, ліс, безмежна і незалежне життя чекає хлопчиків.
Незабаром після приїзду вони дізнаються від Васі, який теж приїхав в село, про загадкове й страшне чудовисько, яке живе в лісовому озері.
Але це не лякає дослідників, і вони вирішують сфотографувати страшного звіра.