ответ:солов'їні" йдеться про ніжне кохання, яке ніколи не забувається, сниться ночами. Згадуються й солов'їні ранки, і стежки, де ступали ноги милої, і подніпровські далі, якими колись милувалися разом. Усе знайоме до болю. Смуток на душі ліричного героя. Розійшлися життєві дороги закоханих, але надія на зустріч живе, тому й бадьорить серце приспів:
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б'є,
Молодість мила,
Ти серце моє!
Материнській любові і відданості, материнській печалі і величі Малишко присвятив рядки багатьох віршів, поем. Образ матері набуває узагальнюючого значення в "Пісні про рушник" (1959). З глибинних джерел черпає поет барви для змалювання образу матері, яка проводжає свого сина в далеку дорогу. У погляді її — тривога й сум, надія на щасливу долю сина, побажання йому добра в невідомім краю. Любовно вимальовується портрет матері за до але виразних епітетів:
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Объяснение:
Добро і зло в сучасному суспільстві
Я впевнена, що кожен задавав собі питання, чи замислювався про те, що ж таке добро й зло. Ці поняття можна порівняти з «добре» і «погано». Вони є протилежними по суті, але все ж зв’язок між ними є. Добро і зло в сучасному світі протистоять одне одному. Без добра не вийде зла, бо немає протиставлення. Адже щоб зробити висновок, що щось погане, треба спочатку пізнати хороше та порівняти їх.
Бути добрим, у моєму розумінні, означає бути милосердним не тільки щодо інших людей, які потрапили в біду, але й до тварин та навколишнього середовища, тобто не бути байдужим. Добра людина завжди поспішає на до Взагалі, робити добро набагато легше, ніж зло.
У сучасному світі особливо актуальна проблема впливу з боку інших людей. Наприклад, якщо молода людина з певних причин потрапила під вплив людей, які можуть галасливою компанією побити бездомного собаку, то вона буде це робити разом з ними. А ось протистояти такому негативному колективу набагато важче й не всякий з таким впорається. Тут потрібно мати свою особисту думку, щоб не злякатися насмішок таких «друзів» і вчинити по совісті. Якщо вчасно поставити на місце «ватажка» такої компанії, то, будьте впевнені, що він, втративши статус, буде лицемірно вас нахвалювати.
Літо – найтепліша пора року. Довгі сонячні дні змінюють короткі теплі ночі. Погода надворі найчастіше ясна, над головою розкидається безкрає синє небо. Дерева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними повсюди густо росте травиця, усіяна барвистими вогниками літніх квітів – маків, дзвоників, конюшини, пижма, ромашки, календули… А над ними порхають метелики та гудять всякі мушки.
Літо прикрашає сади й городи. Спіють соковиті вишні, за ними поспішають абрикоси та персики. Великі червоні полуниці хиляться низько до землі. Поступово «засмагають» у променях літнього сонця ще недавно зелені помідорчики. То тут, то там по арках зав’язуються огірки. Ціпкі колючі віти ожини стоять всипані солодкими темно-синіми, майже чорними ягодами. І так повсюди – буйство барв, свято плодючості, приємне відчуття тепла й затишку.
В літа чудовий дзвінкий голос – то співають високо в небі або сховані у вітах дерев птахи – маестро-соловейко, вранішній жайворонок, веселий говіркий горобець. А ближче до вечора музика літа змінюється – то вступає хор цвіркунів, що не замовкає аж до самого ранку.
І навіть дощ влітку теплий і лагідний. Під шатром низьких хмар повітря стає гарячим. Прохолодні краплі дощу змивають пил з доріг та листя, завдяки чому після воно заграє ще більш яскравим смарагдовим сяйвом.
Літо – яскраве, різнобарвне… Червень не схожий на серпень, та й липень має чим порадувати око. Високе чисте небо, тепла прозора вода річок, стиглі фрукти, насичені кольори навкруги… Немає на світі людини, яка б не любила літа!