Я не знаю і не можу сказати конкретно, тому що Степан — дуже неоднозначна особа. Проте, на мою думку, його перше кохання — Надійка, було дуже чесним і істинним, щирим. Можливо, це було не дуже помітним, але він справді хвилювався за неї і якийсь огонь у його душі юна та чепурна красуня все ж таки розпалювала. Так, його вчинки щодо неї, не піддаються коректному поясненню. Гадаю, через особистий складний характер, хлопцю не вдалося справити добре враження і зародити гарні стосунки з нею.
Пам'ятаєте, як наш скверний протагоніст побачив Надійку десь у завершальній частині твору? Так ось... Від тієї "славної дівчинки" залишилися тільки приємні спогади. Її форми змінилися, манера спілкування також. А тепер... Пам'ятаєте реакцію Радченко? Їй, вже жінці, вдалося зачепити емоційні ланцюжки. Це означає, що Надійка для нього ще є предметом обожнювання. До речі, психологи стверджують, що любов — це коли людині вдається торкнутися до кожної «кнопки», яка позначає почуття (рахуючи як і гнів, так і задоволенність).
У поемі змальована українська природа: рослини, дерева, кущі (папороть, васильки, петрів батіг, конвалія, терен, шипшина, липа, дуб, сосна); тварини дикі і свійські (вовк, ведмідь, тхір, заєць).
Відгомін язичницьких вірувань предків: Еней перед подорожжю на той світ приносить жертву: ламає гілку з чарівної яблуні (прообраз дерева життя); троянці зустрічаються з мавками; у творі описані ворожіння і знахарство.
Троянці ходять у гості з хлібом-сіллю; беруть участь у поминках, весіллях, родинах; бувають на вечорницях і досвітках, б'ються за правилами козацького штурхобочного бою.
Відтворення традиційної української кухні: страв (свиняча голова з хріном, локшина, куліш, каша, пиріжки, ковбаса, борщ) і напоїв (горілка, пиво, слив'янка, узвар).
Герої твору грають на бандурі, сопілці, скрипці, кобзі — найпопулярніших в Україні музичних інструментах; співають пісні про козаків; танцюють горлицю, санжарівку.
Точне зображення деталей чоловічого (сорочка, каптан з китайки, шапка, пояс з каламайки, бриль, постоли, свита) і жіночого (кораблик, кунтуш, запаска, червоні чоботи) одягу. Зображуючи український костюм, автор захоплюється його естетичністю, зручністю, підкреслює народний смак.
У творі органічно вжиті народні прислів'я, приказки, пісні. На щиті Енея Вулкан викував героїв українських казок (Телесика, Котигорошка, Івана-Царевича, змію, Жеретію). Царю Латину троянці дарують «килим-самольот», скатерть-самобранку, сап'янці-самоходи.
Объяснение: