Моє розуміння образу гусей-лебедів. серед мальовничої природи поділля минали дитячі та юнацькі роки михайла стельмаха.тут відкрилася йому поетична краса природи,таємниці людського життя.у творі дуже виразно звучить мотив шанування природи,людина-її добрий і мудрий господар,який повинен любити і оберігати і оберігати її красу. "прямо над нашою хатою пролітають лебеді.вони летять нижче хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів.я прислухаюсь до їхнього співу,і мені хочеться полетіти за " лебеді уособлюють красу,вірність, сприймати їх по-особливому,душею.самий смисл буття в тому,щоб жити у мудрій злагоді з природою,знати насолоду праці і поезії людських взаємин.і,щоб навчитися цим дорожити,треба відчути потребу це берегти.лебеді поєднати світ природи зі світом людини,з її вчинками,поведінкою,роздумами,переживаннями.вони виховують повагу,пошану,любов до рідної землі.лебеді нам зрозуміти,що людина-мудрий друг і охоронець природи. вона повинна розумно користуватися природними
Жил-был маленький лесовичок. Был он с ноготок, а борода в два раза больше. И рассказывает он вам свою историю. Шел он однажды по лесу и увидел цветок, да не простой, а волшебный. Первые четыре лепестка были красные и обозначали молодость, а другие были синими и обозначали старость. Шел он, шел, да и увидел стариков, так ему и захотелось узнать, о чем они говорят. Съел синий лепесток и стал старым, а узнал он о том, что только мальчик лесовичок в красном кафтанчике может взять в пещере драконов алый цветок. Тут он вспомнил, что у него есть красный лепесток. Съел красный лепесток и стал мальчиком. Он пошел домой и одел красный кафтан. Потом он побежал к пещере. Драконов в это время не было. Он залез на стол и взял цветок. В этом цветке лежкала кувшинка с прекрасной молодостью. Он выпил житкость. Сейчас он живет молодым, красивым и здоровым. Вот такая история лесовичка.
