Соломія — мужня, вольова й ніжна жінка. Вона щиро кохає Остапа і є його вірною подругою, заради коханого «не кіс своїх», «вбралась у чоловічі штани та ладна була мандрувати» хоч на край світу. її мужність і воля набувають величезного вияву, коли разом з Остапом вона перебуває у плавнях. Незвичайну енергію виявляє жінка, коли перев’язує рану Остапові, волочить його з плавнів, дбає про його одужання. Пейзажні картини, використані автором, розкривають складність і трудність обставин, у яких доводилося Соломії боротися за життя Остапа, а відтак — за волю.
План до цього твору:
1. Характер Соломії
2. Любовь до Остапа
3. Проявлення мужності на плавнях
4. Соломія дбає про Остапа
5. Автор розкриває мужність Соломії
У коломийках про минуле народу чується нарікання на підневільну працю, гірку солдатчину, на бідняцьке безхліб'я, вимушену еміграцію, протест проти селянського безправ'я, звучать бунтарські молитви.Художні особливості чумацьких пісень:
Теми чумацьких пісень - життя й побут чумаків, туга чумака за домівкою, гірка доля чумака-наймита,
Художні засоби: епітети, порівняння, антитеза, повтори.
Ліричні відступи - складові прийоми чумацьких пісень.
Природа підкреслює душевний стан чумаків, співвідноситься із їх переживаннями.
Головний герой - чумак, який розповідає про свою долю, про злигодні та небезпеки, шо лягли на його плечі. Це образ відважної й волелюбної людини, яка добре володіє зброєю і здатна не розгубитися в скрутну хвилину, відбити напад ворога.