М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Ставлення автора до головного героя в повісті «Хіба ревуть воли, як ясла повні»

👇
Открыть все ответы
Ответ:
wella5555
wella5555
18.07.2022
1965 рік. Провесінь. Надмор’я Молодий професор-історик Борис Отава познайомився в санаторії біля моря з московською художницею Таєю, привабливою молодою жінкою з оригінальним світобаченням. Рік 992. Великий Сонцестій. Пуща У той день, коли він прийшов у світ, лежали білі сніги, світило низьке сонце, тиша стояла в подніпрянських пущах. Він вибирався з пітьми на світ, і плакав од незвіданості шляху. Потім був дід Родим. Власне, його руки, як широкі теплі лопати, Від них малюк заспокоївся й притих. Мав він блакитні очі, тож назвали — Сивоок. Родим був велетенським чоловіком із сивим волоссям, в одязі зі шкури дикого тура. Він місив глину, клав на круг і виготовляв різні вироби. Найбільше — богів. Потім фарбував і обпалював на вогні. Усе сяяло різнобарвністю. Дід був мовчазний. Сивоок із захопленням слідкував за його роботою, знав усіх богів, хоч цього йому ніхто не говорив — і Перуна, і Белеса, і Сварога. Найбільше ж хлопчик любив Ярила. Тільки пізніше здогадався чому — той був схожий на діда! Приїжджали купці й купляли богів, а Родим складав у хижці срібло, хутра та інше добро. Він нікого не боявся. Але одного разу прийшли люди в чорному зі срібним хрестом, сказали підкоритися одному богові. Почали трощити готових богів на полицях, Родим кинувся захищати — і поліг від меча. Сивоок вибрався через стріху й щодуху побіг у пущу. Після багатоденного блукання по Лісу Сивоок потрапив до медовара Ситника і закохався в його дочку Величку. Але, не витримавши підневільного життя у Ситника, втік у пущу. Там познайомився з Лучуком — вправним стрільцем з лука, хлопцем його років. Вони вирушили разом у мандри. 1941 рік. Осінь. Київ Професор Гордій Отава не встиг евакуюватися з Києва, оскільки до останнього моменту намагався врятувати цінності Софійського собору. Він потрапив до концентраційного табору для військовополонених, де його, як виявляється, наполегливо розоіукував колишній колега-науковець, а тепер штурмбанфюрер Адальберт Шнурре. Полонені не виказують Отаву, але він несподівано побачив за колючим дротом власного сина Бориса і називав себе. Рік 1004. Київ Сивоок і Лучук потрапили до Києва, де хлопців вразила краса християнських храмів. Якось вони опинились на галасливому київському торзі, де побачили багато чого дивного для себе. їхню силу й кмітливість помітив зухвалий та спритний купець Какора і запросив до себе охоронцями.
4,6(73 оценок)
Ответ:

ответ:Казка Б. Лепкого «Мишка», за словами самого автора, написана для дітей і дорослих. Чому ж? Адже найчастіше казки пишуть для малих дітей, які вірять у дива та чари… На мій погляд, у казці «Мишка» автор піднімає дуже серйозні питання, які хвилюють не лише дітей, але й дорослих.

Автор показує нам мишку, яка живе у багатій сільській хаті, не знаючи горя. Війна, яка принесла стільки горя, навіть потішає господаря – саме завдяки їй він заробляє. Мишка розповідає своїм міським сестрам, як господар торгує салом, борошном і молоком, як складає гроші до скрині і радіє чужому горю.

Навіть мишка, чарівний персонаж, вражена бездушністю своїх господарів. Особливо вразило її те, що господиня не дала стакану молока бідній жінці, яка прийшла попросити його для своєї безнадійно хворої дитини. Господиня казала, що корови майже не дають молока, а мишка знала, що це не так, адже молоко, як і інші харчі, господарі продавали.

Саме тоді у голові мишки народилася думка помститися своїм скупим господарям: вона з мишенятами перетрощила всі гроші в скрині, зароблені нечесним шляхом на чужих сльозах. Коли господар відкрив скриню і побачив, що грошей немає, він страшенно розлютився. Шкода, що він так і не зрозумів, за що йому це покарання. Адже люди, подібні до господарів мишки, просто не здатні до розуміння чужого горя і чужих проблем, вони користуються ними, щоб збагатитися, і це вражає.

Мені здається, що у всі часи будуть такі люди. Адже були ж вони під час війни, під час голоду також були ті, хто скупляв речі за безцінь, за харчі, а люди несли останнє, щоб урятувати від голодної смерті своїх дітей… Такі люди – це ганьба нашого народу, вони не мають права зватися людьми!

Та все ж, мені здається, такі люди, як господарі мишки, все одно не збудують щастя на горі інших. Недарма ж автор показав нам, що гроші потрощила мишка – тобто, розплата за їхні ганебні вчинки їх настигла. Сам це і є справедливість. Не можна будувати своє щастя на нещасті інших: їхні сльози і біль не залишаться безкарними. Людина має бути гуманною, допомагати іншим, адже саме на цьому побудований наш світ. а якщо кожен буде намагатися скористатися іншим, то яким тоді стане наш світ? і якщо ви намагаєтесь покращити своє життя за чийсь рахунок, то запитайте в себе, чи хотіли б ви, щоб так вчинили з вами? Адже помінятися місцями у такій ситуації дуже просто! Для того, щоб цього не сталося, не варто намагатися побудувати щастя на нещасті інших, краще до їм стати щасливими, і тоді вони до у цьому вам!

4,6(35 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
Полный доступ к MOGZ
Живи умнее Безлимитный доступ к MOGZ Оформи подписку
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ