У Тараса Григоровича Шевченка було тяжке кріпацьке дитинство. Тому багато його творів присвячено темі кріпацтва. Вірш «Мені тринадцятий минало» — один з найкращих творів Т. Шевченка про його дитячі роки. Твір починається з показу веселого настрою хлопця, який любить життя. Навколо все любо: «Господнє небо, і село, ягня здається, веселилось! » Аче раптом головний герой згадав, що він кріпак. Усе навколо не належало йому: Поглянув я на ягнята — Не мої ягнята! Обернувся я на хати — Нема в мене хати!
Тільки така ж кріпацька дівчина зрозуміла його горе та підійшла заспокоїти. І людська ласка зробила диво: Неначе сонце засіяло, Неначе все на світі стало Моє... лани, гаї, сади!..
Тільки людська доброта допомагала юному Тарасу Шевченку віритн в щасливе майбутнє.
Перше, що прийшло у голову)) Розповідь про букву Я Жила була буква Я. І всюди її дражнили. Усі сміялися, що буква Я найпотворнішаАле це виявилося не таким. Буква Я була найвитончішою, та ніколи не зазнавалася як інші букви. Вона поставила усі букви на місцяя, а сама взяла на себе провину усіх букв. Тому так почали і казати - Я - остання буква в алфавіті. За що теперь буква Я не ображається на різних егоїстичних людей та готова носити своє Ім"я заради того, щоб вони змогли виправитися.
Перше, що прийшло у голову)) Розповідь про букву Я Жила була буква Я. І всюди її дражнили. Усі сміялися, що буква Я найпотворнішаАле це виявилося не таким. Буква Я була найвитончішою, та ніколи не зазнавалася як інші букви. Вона поставила усі букви на місцяя, а сама взяла на себе провину усіх букв. Тому так почали і казати - Я - остання буква в алфавіті. За що теперь буква Я не ображається на різних егоїстичних людей та готова носити своє Ім"я заради того, щоб вони змогли виправитися.
Відповідь:
У Тараса Григоровича Шевченка було тяжке кріпацьке дитинство. Тому багато його творів присвячено темі кріпацтва. Вірш «Мені тринадцятий минало» — один з найкращих творів Т. Шевченка про його дитячі роки. Твір починається з показу веселого настрою хлопця, який любить життя. Навколо все любо: «Господнє небо, і село, ягня здається, веселилось! » Аче раптом головний герой згадав, що він кріпак. Усе навколо не належало йому: Поглянув я на ягнята — Не мої ягнята! Обернувся я на хати — Нема в мене хати!
Тільки така ж кріпацька дівчина зрозуміла його горе та підійшла заспокоїти. І людська ласка зробила диво: Неначе сонце засіяло, Неначе все на світі стало Моє... лани, гаї, сади!..
Тільки людська доброта допомагала юному Тарасу Шевченку віритн в щасливе майбутнє.
Пояснення: