М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

НАЙДОРОЖЧЕ Уже осінню – золоті роки ідуть.

А що поробиш?

А з ними недугт й хвороби

Підніжки ставлять у житті.

Час, ніби повінню тече

Та відкриває фальш і зраду,

Хто шанував твою посаду,

Хто щиро підставляв плече

Та ще не вечір. На коні

Погарцювать на виднокрузі –

Допоки щирі й добрі друзі

Ви є опорою мені

За вас радію і молюсь,

Щоб кожен був завжди здоровим,

Своїм, зігрітим серцем, словом,

Як найдорожчим поділюсь.

ВИБИРАЮ ДРУЗІВ

Я друзів собі вибираю

По духу близьких і по вдачі

У котрих і хата не з краю,

І пси не гвалтують на дачі.

Я душу свою довіряю

Відкриту і легко раниму,

То ж друзів собі вибираю,

Щоб долю ділити із ними

По них доброту виміряю

І з ким би пішов у
розвідку

ДІДОВЕ КРЕДО

«Відсіємось то можна і вмирати!» -

Казав мій дід на схилі сивих літ.

Він був із тих, котрі не звикли брати,

Зате добро несли в непевний світ.

Не відали спочинку їхні руки

А їх серця тривожились про те,

Як будуть жити на землі онуки,

Та як одишка в полі проросте

Чи зацвітуть черешні,

Чи травень розпогодиться дощем.

Про хліб насущний і про дні прийдешні

Найбільший був у них душевний щем.

Як сонце, вміли в труді згорати,

Любити світ всим недругам на зло.

А їх -на Соловки, а їх – за грати –

Щоб вільнодумства в мислях не було.

Через образи йшли – поля орати

Платили людям у житті добром, -

«Відсіємось, то можна і вмирати» -

Казав мій дід – землі йому пером.

ДОВІЧНИЙ БОРГ

Я вдячний маминим рукам

За теплого дитинства дні,

Примруженим очам – зіркам,

Що осявали шлях мені.

За світлі спалахи життя

Та перших ревнощів грозу,

Святе і чисте почуття

І срібну радості сльозу.

Високим вчинкам і думкам,

Що як весняний сад, рясні.

Я зобовязаний жінкам

Всьому найкращому в мені,

Бо в їх жагучому вогні

Не жаль спалити кращі дні.

КОЗАЧКА
УКРАЇНИ

Співаків у нас різних до біса,

А здригається в серці струна,

Як співа Кириченко Раїса –

Оксамитовий голос луна.

У душі оживають хороми –

Спів і музики соняхоцвіт

В нас ніколи пісні не вмирали,

А сьогодні виходять у світ

Ти забудь про журбу, Україно,

І послухай свого солов’я

То співає твоя Чураївна,

То співає козачка твоя.

Для сучасних тусовок не модна –

Над чолом у віночку коса

Це артистка не просто народна,

Вона гордість його і краса.

Звучить пісня Раїси Кириченко «Я козачка твоя».

ЦАРИЦЯ ПОЛІВ

К.
Журавель

Лише ранок причепуриться,

Як уже на ногах вона –

Неозорих полів цариця,

Катерина Григорівна

Тут по батькові величають

Сиві вдови і старики,

Бо землячку відтоді знають,

Як збирала ще колоски.

Як одну загнуздавши долю,

З ними разом за трудодні,

Висівала на цьому полі

Свої кращі жіночі дні

Засівала – зерно до зерня

Трудні ниви своїх надій

І родило. Що й вам Озерний

«Браво, доню!» - сказав би їй

Крізь образи, і крізь морози

Все тягнула колгоспний віз

Роси падали, а чи сльози,

То не жінка, - якщо без сліз

У степи повела стежина,

Де криниці – не видно дна.

Хазяйнує тут Катерина

По-селянськи – Григорівна.

РОДИНА

Той багатий, хто друзів ще має,

Не обділений ними і я,

Та на білому світі тримає

Пристань долі – надійна сім’я.

Де живуть мої біль і наснага,

Все, що стреси душевні зніма,

Де прописані дружба й повага,

А злобі і куточка нема.

Все бува на життєвій основі,

Та у відчаї десь на краю,

Мов під захист фортеці любові

Повертаємось ми у сім’ю.

Де уміють гостей зустрічати,

І плече підставляти біді

На пораду сюди і розраду

Ще спішу, а на скронях сніги.

Наче дерево доброго саду

Віддавати довічні борги.

Може, скніти мужчині й не гоже,

Та молю мені, Боже,

Якнайдовше прожити в сім’ї.

Треба виписати з них художні засоби.
Будь ласка.

👇
Открыть все ответы
Ответ:
карыч19
карыч19
12.12.2021
Автор відобразив дуже приємні якості жінки в образі Софійки. .Вона ніжна, мрійлива, турботлива та  до нестями закохана у гарного але на жаль такого жорстокого чоловіка. Софія як справжня жінка готова боротися за щастя інших, не зважаючи на себе, дарувати тепло та ласку бути відданною та покірною. Кожен чоловік мріє про таку віддачу у відносинах, отримувати більше а віддавати менше, споглядати як кохають його а не він . І коли шукаєш відповідь на питання : А чи готова я бути схожою на Софійку? Треба бачити інший зміст: А чи готова я бути позаду а не поряд ?
4,8(2 оценок)
Ответ:
MarkTell
MarkTell
12.12.2021

Софійка вирішує позбавити сімю Кулаківських від старого прокляття. Їй вдається роздобути старі фото Кулаківських, коли вона одного разу наважилась прийти до Вадима. Але ця фотографія не до зняти прокляття, адже Гордій Кулаківський обдурив багатьох людей, обдурив сімю Міщенків, тому їх нащадки не мали щастя і були прокляті.

Софійка каже Вадиму, що їй потрібні його старі сімейні фото, а зняти прокляття до один екстрасенс. Отримавши фото вона неодноразово опиняється в минулому, а завдяки коралям її ніхто не бачить. Софійка дізнається все нові подробиці про життя Кулаківських нащадків, а одного разу в минулому від сліпого старця дізнається, що зняти прокляття можна буде, коли земля і небо зійдуться. Софійка довго не могла зрозуміти, коли той момент і кого вона має врятувати

Коли була повня в квартирі внизу знову відбувалося, щось страшне і дивне, Софійка поділилася цим з Сашком і діти вирішили пробратися до квартири в наступну повню. Також Софійка наважилася взяти кошеня у Сашка і принести додому, яке назвали Чорнобілка.

Софійка старалася сподобатися Вадиму, але той постійно був у компанії Ірки Завадчук, і Софійка ревнувала, але сподівалася, що коли зніме прокляття, то вони будуть разом.

Під час відвідин з тіткою Сніжаною бабусі дідуся, що жили у Половничику, Софійка дізналася багато нового про нащадків Міщенків, Кулаківських, та про своїх пращурів.

Повернувшись додому Софійка відправилася в минуле, і дізналася, що Фрол Кулаківський випадково загинув (у нього вистрелила зброя, яку він діставав зі скрині), а його сестра Франя закохалася в хлопця Корнія, а той мав дівчину Клаву і вона вирішила його приворожити. А як дізналася Софійка від бабусі в Половничику, ніхто з них так і не був щасливий — Франя хоч і була з Корнієм, але щастя не мала, а Клава так і прожила все життя сама, хоч і народила дочку. Як виявилося Клава — це пра-пра-бабуся Софійки, саме вона отримала від якогось старця коралі, і дала на весілля своїй дочці.

Одного разу, коли Софійка з Сніжаною були в Половничику вони познайомилися з художником, якого прозвали Пустельником. Сніжана і Пустельник закохалися в скоро вона поїхала до Києва подивитися на його життя (і переконатися, що він не має сімї). Софійка поїхала з Сніжаною до Києва. Пустельник жив у тісній кімнаті, на вулиці Софійка познайомилася з дівчинкою, і дізналася, що її батько — Валентин (той самий, з яким мала одружитися Сніжана).

Коли була повня Софійка з Сашком пробралися в квартиру з низу (залізли через вікно) і сховалися за диваном. Коли було майже 12 ночі там почалося коїтися, щось незрозуміле, з’являлися привиди чоловіка і жінки в голубій стрічці, потім все навкруг почали трощити. Софійка і Сашко налякані сиділи поруч, а перед ранком все зникло, лише на підлозі лежала голуба стрічка. Софійка думала, що то все баба Валя чаклує, але скоро вони з Сашком впевнилися, що вона до цього відношення не має. Злякана бабця, сказала, що відмовиться від догляду за квартирою.

Софійка дізналася про долю Якова Кулаківського, який мав дружину і сина Василя. Але Яків Кулаківський був надзвичайно скупий, ходив вечеряти по людях, жінці і сину не дозволяв брати запаси їжі в коморі. Як дізналася Софійка, жінка Кулаківського під час голоду померла біля повної зачиненої комори, а самого Якова вбив мішок кукурудзи, який впав на нього з горища.

Наступні про чию долю дізналася Софійка була сім’я Василя Кулаківського, той  мав жінку Олену та дітей Івана та Катерину. Катерина будучи дитиною дуже хворіла, але Олена отримала від сліпого старця пораду — нагодувати всіх голодних, після чого дівчина почала видужувати. Цій Іван пішов на війну, але втік після перших боїв — і просидів у погребі 40 років, його там переховувала дружина Олена. Слідкуючи за долею Катерини, яка із всіх Кулаківських Софійці була найприємніша, вона розуміє, що саме її вона має врятувати.

Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе від привидів загиблих у пустій квартирі. Катря і вся її сім’я мали загинути від удару блискавки, і саме їх привиди були в пустій квартирі, бо більше 50 років тому на цьому місці була стара хата Семена. Софійка повернулася в минуле разом з Сашком, спиляли шовковицю, в яку мала влучити блискавка та порадили всім сховатися в погреб на час грози. dovidka.biz.ua

Як дізналася Софія прокляття з Кулаківських знялося, Катря і Семен жили довго і щасливо, хоч і не мали дітей.

Вадим Кулаківський повідомив, що його дід повернувся додому, виявляється всі ці роки він їх не пам’ятав, також повернулися батьки Вадима.

Власники квартири з привидами несподівано вирішили повернутися.


4,8(47 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ