На мою думку, кожна людина має сенс життя. Для когось це робота, читання, театр, подорожі Карпатами чи мережею Інтернет, відпочинок з рідними чи коханими – що тільки не наповнює наше життя сенсом. Хай там як , а є й такі люди які втрачають мотивацію до життя, упадають у депресію.
Моє переконання ґрунтується на тому, що, по-перше, сенс життя можна просто втратити. Якщо ти перебуваєш в середовищі де всі злі ,то бути добрим дуже важко, а також пропадає будь-яка мотивація. Тому потрібно знайти людину, яка тобі до
На згадку приходить герой з роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. З раннього дитинства Чіпка жив у поганих умовах, батька він не знав, а мати з горя його била . У селі ровесники насміхалися над ним та обзивали. Відрадою для нього були казки, які розказувала баба Оришка.
По-друге, якщо ти в оточенні добрих та чуйних людей, то твій сенс життя буде полягати в тому, щоб робити добро. Тому потрібно намагатися знайти людину або річ, яку ти будеш берегти та любити протягом усього життя.
Хочу навести приклад із власного життя. У моєму житті появилася людина, яка надихає мене. Заради неї я хочу розвиватися та добитися кращого у житті.
Таким чином, можна зробити висновок, що у кожного різний сенс життя , але для його наповнення потрібні добрі люди.
Объяснение:
В прецепторию храмовников Темплстоу, где укрылся Буагильбер, является гроссмейстер ордена, грозный Лука Бомануар. Узнав от Исаака, что храмовник привёз Ребекку, Бомануар решает, что она его околдовала и устраивает показательный суд. Чтобы выгородить Буагильбера, остальные подтверждают эту версию. Ребекка требует Божьего суда и бросает перчатку. Защищать орден должен Буагильбер, на защиту Ребекки является измождённый Айвенго на усталом коне, не имея видимых шансов на победу. Однако в ходе поединка Буагильбер выпадает из седла и скоропостижно умирает от мучивших его страстей. Ребекка освобождена и уезжает с отцом в Гранаду. После долгих уговоров Ательстана Седрик всё-таки сдаётся и, скрепя сердце, соглашается на брак Ровены с Айвенго. Айвенго венчают с Ровеной.
Попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив як грізний суддя і викривач усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму. У його творах змальований новий позитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щасті народу.
Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури.
Шляхом Шевченка пішли найвидатніші передові українські письменники наступного часу – Марко Вовчок, Панас Мирний, Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка та ін.
Шевченко відіграв важливу історичну роль у розвитку української літературної мови. Він установив ту структуру української літературної мови, яка збереглась у всьому істотному як основа сучасної мови, тобто розвинув і утвердив певний склад словника і граматичний лад української мови, які стали нормою і зразком для письменників, преси, театру тощо
Народнорозмовна основа поезії Т. Шевченка незаперечна. У ній органічно злилися пісенний фольклор і усна оповідь, доповнені всім тим, що збереглося від давніх мов, уживаних в Україні-Русі.