І кожен лист до листу прихиливсь Іди у гай! Життя такої сили Не стрінеш ти ніде: іди у гай! Співці-пташки туди вже прилетіли — Навчись у їх, навчися і кохай! Іди у гай! Там не самі вже квіти, І не самі пташки тепер снують, І не самі веселі й вільні діти З квіток рясні вінки собі плетуть — Ні, там тепер зливаються з устами Уста палкі і, сплівшися руками, Там пари йдуть серед рясних кущів. І я іду у нетрю у густую І звідусіль гучноголосий чую Природи спів, новий веселий спів.
у виданні вміщено першу з історичних повістей, що трилогію (за визначенням автора) «мазепа». насправді ж — повістей п’ять. і хоч вони послідовно відтворюють хронологію подій, кожна з них має самостійне значення, тому й публікувалася автором окремо.
услід за цим виданням («мотря», історична повість) видавництво випускає: «не вбивай», «батурин», історичні повісті; «полтава», історична повість; «з-під полтави до бендер», історична повість.
головний герой усіх п’яти повістей — український гетьман іван мазепа (1639–1709), кінцевою метою політики якого було утвердження державності україни.
у цій книзі оповідається про кохання юної красуні мотрі — дочки генерального судді кочубея, пізніше страченого мазепою, — і старіючого гетьмана. дія відбувається на тлі важливих історичних подій.
видання подається за сучасним правописом із збереженням лексичних, морфологічних, стилістичних особливостей мови автора — українського письменника, родом з галичини, який жив і творив у 1872–1941 роках.
Автор відобразив дуже приємні якості жінки в образі Софійки. .Вона ніжна, мрійлива, турботлива та до нестями закохана у гарного але на жаль такого жорстокого чоловіка. Софія як справжня жінка готова боротися за щастя інших, не зважаючи на себе, дарувати тепло та ласку бути відданною та покірною. Кожен чоловік мріє про таку віддачу у відносинах, отримувати більше а віддавати менше, споглядати як кохають його а не він . І коли шукаєш відповідь на питання : А чи готова я бути схожою на Софійку? Треба бачити інший зміст: А чи готова я бути позаду а не поряд ?
у виданні вміщено першу з історичних повістей, що трилогію (за визначенням автора) «мазепа». насправді ж — повістей п’ять. і хоч вони послідовно відтворюють хронологію подій, кожна з них має самостійне значення, тому й публікувалася автором окремо.
услід за цим виданням («мотря», історична повість) видавництво випускає: «не вбивай», «батурин», історичні повісті; «полтава», історична повість; «з-під полтави до бендер», історична повість.
головний герой усіх п’яти повістей — український гетьман іван мазепа (1639–1709), кінцевою метою політики якого було утвердження державності україни.
у цій книзі оповідається про кохання юної красуні мотрі — дочки генерального судді кочубея, пізніше страченого мазепою, — і старіючого гетьмана. дія відбувається на тлі важливих історичних подій.
видання подається за сучасним правописом із збереженням лексичних, морфологічних, стилістичних особливостей мови автора — українського письменника, родом з галичини, який жив і творив у 1872–1941 роках.