Пісня супроводжує людину все життя. І в радості, і в горі, у великій печалі і в години душевного піднесення співають люди. Все, що є на душі, виливають українці в піснях. Які б події не відбувалися в Україні, всі вони знайшли своє відображення у піснях.
Минають роки, помирають учасники подій, а пісня залишається вічною.
Саме з народної пісні ми дізнаємося про великого сина української землі Богдана Хмельницького; про народ, який піднявся проти ворога, про ту ціну, якою дісталася сподівана воля.
Михайло Стельмах високо оцінив народну пісню. Він писав: "Народна пісня-насамперед, історія землі української та невмирущість духу народного".
Пісня-серце народу, його душа і крила. Витворена народом, вона часто ятрить наше серце, зачаровує красою і милозвучністю, багатством тем і глибиною почуттів. Живи вічно, пісне, і всі ми станемо щедріщими, чистішими у помислах і вчинках.
Объяснение:
Відповідь:
На думку тухольців і згідно з легендою Сторож - це цар велетнів, якого богиня Морана перетворила на камінь. І стоїть цей велетень при вході в тухольську долину, захищаючи її від ворога.
Пояснення:
цитата: А так, то хоч цар велетнів і не жиє, та проте й Морана не має вже тут власти. Але цар не зовсім погиб. Він триває в тім камені і пильнує сеї долини. Кажуть, що колись Морана ще раз ізбере свою силу, щоб нею завоювати нашу Тухольщину, але отсей заклятий Сторож упаде тоді на силу Морани і роздавить її собою.
Кохаючи свого хлопця дівчина пішла до ворожки, а ворожна дала їй зілля після чого випивши це зілля дівчина перетворилась на тополю