Объяснение:
Коза́цькі літо́писи це — історико -літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам. Цінні джерела для дослідження вітчизняної історії і важливі пам'ятки літератури. Мова більшості літописів —літературна, близька до народнорозмовної. Особливе значення серед літописів 2-ї половини XVII - початку XVIII століття мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси виникла їх умовна назва - "козацькі", "козацько-старшинські" літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. Хмельни́ччина (Національно-визвольна війна під керівництвом Богдана Хмельницького[1], Польсько-козацька війна, Козацька революція, Велика українська революція, Українська революція[2], Визвольна війна українського народу проти польсько-шляхетського панування[3], Визвольна війна[4][5][сторінка?]) — назва історичного періоду 1648-1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом. Цей період розглядається як перша фаза Української національної революції XVII століття.
В жил славный казацкий род Судаков . На то время в семье были семидесятилетний дед Андрей , сын Степан с женой Палажкой , дети - пятнадцатилетний Павел и тринадцатилетняя Анна . Старший брат Петр уже пошел на Запорожье .
Дед приучал Павлика к рыцарскому ремеслу - ездить на лошади , бросать копье и аркан , стрелять из лука , орудовать саблей , рассказывал об обычаях казаков и их приключения . Павлуша многое научил и сестру Анну , а та защищала брата перед родителями.
Однажды в воскресенье вечером дед Андрей почувствовал странное беспокойство . А ночью церковный колокол забил тревогу. В село ворвались татары , зажгли дома , стали ловить девушек и парней . Крестьяне защищались , как могли, но пали под ножами татар , среди них дед и мать Павлика . Анну и отца нападавшие захватили в плен. Павлика ударили по голове , когда он бросился защищать сестру. Очнувшись , парень отвязал татарского коня , выскочил за ограждение и помчался в степь. Вдогонку ему полетели стрелы и одна ранила .
2
Бескрайней степи. Свиридова могила - условное место сбора казаков , сторожевой пост .
Часовой Семен Непорадный - первый силач на Сечи - удивился , увидев утром зарево на западе . Потом понял , что это далеко пожар , и увидел , как мчится к нему мальчик на татарском коне. На берегу обессиленный всадник упал . Это был Павлуша .
Семен вынул стрелу , промыл рану и уложил парня . Припинаючы коня , заметил , что седло слишком трудное и нашел червонцы . Вот приехали казаки. Непорадный рассказал им о ребенке и сожженную Один из казаков , Петр Судак , узнал своего брата. Дед Панас перевязал Павлусе рану и дал зелье .