Тест по тексту "За селом"
1.Село івка знаходилося на правому березі:
а) Самари; б) Дніпра; в) Каяли.
2.Яка історична епоха відображена у творі?
а) Кріпацтва; б) боротьби українського народу з монголо-татарами; в) сучасність.
3.Посередині села можна було побачити:
а) велику крамницю; б) дерев’яну школу; в) дерев’яну церкву.
4.На місці, де розбудувалося село івка, ріс:
а) густий ліс; б) терновий гай; в) яблуневий сад.
5.Через що село називалося івкою?
а) Люди оселилися саме на свято ; б) на честь героя ;
в) оскільки жінки цього поселення пекли найсмачніші паски.
івчани мали славні на цілу Задніпрянщину:
а) пасіки; б) ліси і гаї; в) грушеві сади.
7.Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до:
а) ведення домашнього господарства; б) ковальської справи; в) лицарського ремесла.
8.У минулому дід Андрій був:
а) гончарем; б) ковалем; в) козаком.
9.Хто із святих мав захистити городину від сарани?
а) Микола; б) Покрова; в) Василь.
10.Що сталося з дідом Андрієм внаслідок боротьби з татарами? Його було:
а) забрано в полон; б) вбито; в) покалічено.
11.Яким чином Павлусь віднайшов можливість утекти від татар?
а) Переліз через огорожу села; б) переховуючись тернових кущах;
в) за до коня, який лишився без догляду загарбників.
12.Чому дозорець-татарин побачив втікаючого Павлуся? Бо хлопець:
а) був у білій сорочці; б) голосно вигукував про помсту ворогові; в) коли біг, розбив глек.
«Знання та праця», був головним редактором журналу «Барвінок», потім —
Директором видавництва «Молодь».
А. Давидов створив для дітей багато книг — у тому числі і науково-художніх, де розповідається про життя природи. Перша книжечка «Ширшає виднокруг» вийшла
1967р., далі — «Сонячні вершники», «Без креслень і кельми», «Знай, люби, бережи», «Скарб» та ін. Збірка повістей та оповідань «Не так вже й тісно на землі» дістала високу відзнаку — премію Лесі Українки.
Твори А. Давидова приваблюють глибоким знанням природи, любов'ю до неї, а також розумінням внутрішнього світу дітей. Письменник прагне прищепити їм бажання вивчати світ рослин і тварин, берегти його. Він пише й про людські стосунки, про дитячі справи, пригоди, вчить шанувати сучасне й минуле.
Цікаве оповідання «Вдячність» із циклу «Таємниці старого дуба». Дуб, наче жива істота гає все, що діється навкруги, пригадує своє довге життя, піклується про жолуді, які продовжують його рід. Але у дубі — дупло, й пишатися серед дерев йому вже недовго... Та ось приїхали до лісу люди — вчитель з учнями, полікували стовбур, замазали дупло, обгородили. І тут дуб із вдячністю впізнає у старому вчителеві юнака, якого він порятував у роки війни від ворога.
Оповідання це близьке до казки, які теж пише А. Давидов. Краща з них — про
Озивайка, лісового хлопчика, який доглядає ліс, дружить з тими, хто любить
Природу.