Не впевнена що до тобі але , прочитай цей твір,може щось знайдеш
Читаючи вірш "Заповіт", який був написаний великим Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з'явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ставить перед собою питання: що залишиться після мене? Як будуть згадувати нащадки моє надбання, чи знадобляться мої думки, мрії поколінню прийдешньому? В багатьох своїх творах поет закликав земляків боротися за волю, рідну Україну, але саме в цьому вірші слова автора звучать полум'яним гаслом: "Поховайте та вставайте..." Нове життя уособлюється з новою вільною сім'єю, з братерськими почуттями і світлим майбутнім українського народу. Але спочатку потрібно всім встати на боротьбу за вільне життя пліч-о-пліч: "Кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте".
А далі інтонація поета змінюється і стає печальною, тому що він прохає згадувати його в цій вільній сім'ї "незлим тихим словом".
Поет з любов'ю описує навіть те місце, де хотів би бути похованим. Рідний Дніпро був згаданий невипадково, бо скільки дум прийшло до Шевченка, коли поряд "Реве та стогне Дніпр широкий...". Сумно і страшно автору за рідну Україну, де злидні і бідність співіснують з яскравою красою батьківщини.
Але поет зміг перемогти свою хворобу і продовжити творити далі. Твір назавжди залишився в серці українського народу, а до того ж став народною піснею. Мине ще багато років до того часу, коли здійсняться мрії автора щодо вільної неньки України. Багато письменників і поетів будуть очікувати на цю годину. Скільки творчої інтелігенції буде зіслано та розстріляно тільки за те, що писали і проголошували думки про незалежну Україну! Але цей час настав. Зараз Україна — вільна й незалежна, здійснилися мрії Т. Шевченка. А народ вшановує пам'ять Кобзаря, згадує його добрим словом, навчає сучасне покоління любити й оберігати все те, що не зміг побачити оновленим наш прославлений поет. Будемо вірні пам'яті поета, згадуймо про ті часи, коли він мріяв і заповідав нам бути однією вільною великою родиною.
Нещодавно я прочитав(ла) дуже цікаву книгу вітчизняного автора Сашка Дерманського "Танок чугайстра". У книжці оповідаються містичні події у закарпатському селі, в яких беруть участь два хлопчаки й дівчинка, яка сестра одного з хлоп'ят. Наслухавшись багато казок від своєї бабусі про чугайстрів і мавок, діти хочуть знайти цих створінь. при зустрічі з чугайстром вони не злякалися, а навпаки- знайшли багато тем для розмов із чугайстром. він виявився зачарованим парубком, який покохав дівчину, дядько якої був проти їх стосунків. дівчина втекла у ліс, а вчитель, якого зачарували в чугайстра вже пристосувався до життя в лісі. як виявилося- чугайстри не вбивають мавок і не думають навіть про це. слово за слово й зав'язалачя розмова... кожного дня діти приходили до свого нового товариша й розповідали йому багато цікавого. ось через день вже буде свято Івана Купало, в містичному селі ходить міф про квітку папороті, яка квітне у ніч цього свята та про вихід нечисті у цей день. як раз таки дітям випала місія дістати цю квітку, ось тут таки вони потрапляють у цікаві й страшні пригоди..
1. Остап Мандрика -головний герой твору Дорогою ціною, Кріпак. 2. Зовнішність героя. 3. Погляди Остапа:а)прагнення до волi б)знищення панства в)шлюб з Соломиею г) займатися улюбленною справою г)мрие стати козаком 4 рсис характеру а)мужнисть, смилывисть, бентарство, ненависть до панив, цилеспрямованисть, ришучисть, жага до життя, готовый до самопожертвы, щирий, видвертий э, вминня вибратися из складнои ситуации, працьовытый, оптимизм, життелюбнисть 5 вчинки героя 6. для Ивана- вирный товарищ, для Соломии - коханый чоловик 7 до панив його мова пройнята ненависть, а до Соломии и Ивана - щиристю та видвертистю 8 Коцюбинський захоплюеться и спивчувае герою 9 Остап - борець за волю и щасливе диття 10 виховне значення образу
Не впевнена що до тобі але , прочитай цей твір,може щось знайдеш
Читаючи вірш "Заповіт", який був написаний великим Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з'явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ставить перед собою питання: що залишиться після мене? Як будуть згадувати нащадки моє надбання, чи знадобляться мої думки, мрії поколінню прийдешньому? В багатьох своїх творах поет закликав земляків боротися за волю, рідну Україну, але саме в цьому вірші слова автора звучать полум'яним гаслом: "Поховайте та вставайте..." Нове життя уособлюється з новою вільною сім'єю, з братерськими почуттями і світлим майбутнім українського народу. Але спочатку потрібно всім встати на боротьбу за вільне життя пліч-о-пліч: "Кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте".
А далі інтонація поета змінюється і стає печальною, тому що він прохає згадувати його в цій вільній сім'ї "незлим тихим словом".
Поет з любов'ю описує навіть те місце, де хотів би бути похованим. Рідний Дніпро був згаданий невипадково, бо скільки дум прийшло до Шевченка, коли поряд "Реве та стогне Дніпр широкий...". Сумно і страшно автору за рідну Україну, де злидні і бідність співіснують з яскравою красою батьківщини.
Але поет зміг перемогти свою хворобу і продовжити творити далі. Твір назавжди залишився в серці українського народу, а до того ж став народною піснею. Мине ще багато років до того часу, коли здійсняться мрії автора щодо вільної неньки України. Багато письменників і поетів будуть очікувати на цю годину. Скільки творчої інтелігенції буде зіслано та розстріляно тільки за те, що писали і проголошували думки про незалежну Україну! Але цей час настав. Зараз Україна — вільна й незалежна, здійснилися мрії Т. Шевченка. А народ вшановує пам'ять Кобзаря, згадує його добрим словом, навчає сучасне покоління любити й оберігати все те, що не зміг побачити оновленим наш прославлений поет. Будемо вірні пам'яті поета, згадуймо про ті часи, коли він мріяв і заповідав нам бути однією вільною великою родиною.