М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Напишіть продовження казки пригоди алы та її нових друзів

👇
Ответ:
LOL8KEKYC
LOL8KEKYC
15.11.2020
Аля ніколи не забувала своїх щирих друзів.у вечері після дня народження бабусі вона побочила знову карлика недочеревик але він приніс їй письмо від її незабутніх друзів!
4,5(71 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Картоон
Картоон
15.11.2020
Будучи глубоко верующим и богобоязненным человеком, Вакула в одну ночь верхом на черте совершает сказочное путешествие в далекий и загадочный Петербург и привозит своей возлюбленной царицыны черевички неописуемой красоты. В этом эпизоде очень ярко выразилась его готовность пожертвовать чем угодно во имя любви. На обещание черта, что Оксана «будет сегодня же наша» , Вакула отвечает: «Изволь, за такую цену готов быть твоим» .
Но и тут кузнец просто так не сдается. Изловчившись и перекрестив черта, он. полностью подчиняет его себе. Побывав у Екатерины во дворце и добыв-таки черевички, Вакула «отблагодарил» черта, отвесив ему три удара хворостиной. В конце концов самоотверженность, смелость Вакулы, его безграничная любовь и преданность были вознаграждены — Оксана полюбила его, причем еще до того момента, когда он принес ей черевички. Действительно, такого человека просто нельзя не любить : )
4,6(86 оценок)
Ответ:
handogin1999
handogin1999
15.11.2020

Художні особливості: три частини композиції виконують роль тези, антитези і синтезу. Поезія вибудувана як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова. Анафо­ра «О слово рідне!» увиразнює не тільки композиційну єдність, а й змістову наповненість, підкреслює щирість ліричної оповіді, схвильованість героя, зумовлює ораторські інтонації, патріотичні почуття. У серці автора виникає біль через зневажливе ставлення до рідної мови й історичне безпам’ятство співвітчизників. Наскрізна антитеза розгортає сюжет вірша. Поет використовує яскраві ме­тафори й епітети. Українське слово уподібнюється «скутому орлу», тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як «співочий грім бать­ків моїх», а тепер «дітьми безпам’ятно забутий». Поет вдається до ремініс- ценцій послання «І мертвим, і живим...» Т. Шевченка, закликаючи дієво лю­бити свободу людини і народу. Для поета рідне слово, незважаючи на пере­слідування і заборони, — носій волелюбного духу народу, його безсмертя. Ідея вірша випливає з переконань митця, що рідне слово відбиває драматич­ну історію України, стало духовною зброєю народу. Зображуючи поетичний образ неповторної краси української мови і Вітчизни, поет висловлю своє творче кредо: «О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, / Осяй мій край і розлетися / Дощами судними над ним». Образ меча в Олеся перегукується з емблемою апостола Павла, у якого він символізує меч духовний: «Меч духовний є слово Боже». Автор переосмис­лює цей образ, поєднуючи в ньому духовне і творче начала; слово-меч стає атрибутом свободи і справедливості. У руслі символізму поет вдається до міфологічних образів космічного тору — сонця, синього неба, музики зір, а також біблійних образів (судні дні), які очистять рідний край від зла і стануть запорукою відродження нації, якщо вона поставить слово-меч собі на службу, оберігатиме рідне слово — символ безсмертя народу.

4,5(41 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ