Життя... Воно переповнене несподіванками – приємними і не надто радісними. Кожен день не схожий на попередній. І коли ти зранку прикидаєшся, ти не знаєш, що очікує тебе сьогодні.
Ти виходиш з помешкання та наче поринаєш у невизначеність. Кожна хвилина у нашому житті безцінна, але прикро, що ми не можемо керувати всім, що нас оточує. Тоді нам залишається тільки віра в те, що ХТОСЬ все ж таки є над кожним із нас, і тільки йому відомо, де потрібно нас підстрахувати.
Ця віра має бути у кожної людини в душі. Кожен з нас має мати міру, де потрібно зупинитись, не образити нікого, не вдарити або ще щось зробити гірше. Можливо, саме ця віра до нам любити і поважати один одного, допомагати, співчувати. До зрозуміти, що у цьому світі є не тільки твоє «Я», а є ще поруч люди, які такі самі, як і ти.
І кожен з нас повинен знати, що все у нашому житті трапляється не просто так – погане, що пішло від нас, неодмінно повернеться. Ну, а добре, як відомо, повертається сторицею. І за цією справедливістю слідкує ВІН – Бог, Який живе у серці кожного з нас
Відповідь:
1. хтось невидимим смичком провiв по синьому пiднебессi, по бiлих хмарах, i вони забринiли, як скрипка.
2. I люблю, коли гриби, обнявшись мов брати, збирають на свої шапки росу
3. ...нечистi, що залазила в слово, як плодожерка в яблуко...
4. злидар дядько Микола ставав багатим, як цар.
5. Зерно хоч на оберемок, наче дрова, клади
6. в нас гарбузи, як пiдсвинки.
7. велика, як горнятко, чорнильниця,
8. двi гарбузовi насiнини i впали на долiвку, мов срiбнi грошi.
9. зажурився продавець i вiями, як млинками, погасив хитринки в очах
10.червоний, як перчина, нiс
11. п'янi, як чопи в сивушних барилах.
12. за нашою вулицею стоять, як Дунай, молодi коноплi й соняшники
13. вмостились чорнi, як шпаки, дрiбнята
14. смiх у них тоненький i сходиться водно, як двi ниточки
15. бiля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати
16. чи не лопне, мов булька
17. Смiх зiскакує з очей Бабенка, вони викруглюються, мов гудзики
18. цупкий, мов жерсть, аркуш паперу
19. Основнi прикмети даного iндивiдуума: ледачий, як паразит, брехливий, наче пес, кусючий, мов гад, а смердючий, нiби тхiр:
20. зірки закружляли, наче золота метелиця
Пояснення: