Відповідь:
Порівняння робила з фільмом 1983 року, знятому на кіностудії ім.О.Довженка. Перше ж зауваження. Фільм знятий за мотивами двох повістей Григора Тютюнника – «Климко» і «Вогник далеко в степу». За мотивами повісті «Климко» лише перші двадцять хвилин фільму.
Схоже:
1. Головний герой кінострічки, як і у творі, намагається розжитися сіллю на базарі.
2. Фільм, як і книга, починається з епізоду зустрічі Климка з ворожим солдатом, але закінчується ця зустріч у фільмі і у книзі по-різному.
3. У фільмі і в творі Климко знаходить жевріюче багаття на городі, і зміг назбирати кілька картоплин.
4. Хлопець зустрічає на базарі дівчину, яка продає хустину, безногого шевця, який дарує йому тапочки.
5. Як і книжний Климко, герой на базарі потрапляє під поліцейську облаву і намагається врятувати дівчину.
6. У фільмі, як і у творі, швець з сумом повідомляє хлопця, що в пошуках солі він проминув потрібне йому місто і пройшов лишніх пʼятдесят кілометрів.
7. У фільмі, як і у творі є згадка про здорованя, який на базарі міняв продукти на цінні речі зголоднілих і знесилених людей.
Відмінне:
1. Найбільша відмінність, яка дуже радує, головний герой залишається у фільмі живий.
2. У творі старий солдат-чех змальований як старший чоловік, який розуміє всю безглуздість і жорстокість війни, та ділиться з хлопчиком своєю нехитрою пайкою. А у фільмі хлопчик втікає від солдата, нічого від нього не отримавши.
3. У фільмі, на мій погляд, описана більш пізніша осінь. Дерева вже без листя, Климко хоч і босоніж, але в теплій шапці, ласує по дорозі горобиною чи калиною. а у книзі описано, що хлопчина ласував ягодами глоду і про шапку згадки немає.
4. У фільмі Климко потрапляє на город з жевріючим багаттям, бо звернув увагу на дітей, які возиком забирали картоплю, а у творі його увагу привернув легенький димок від багаття.
5. У фільмі дівчина-заробітчанка обіцяла до хустини додати ще калинку, а у творі – букетик чорнобривців.
6. У фільмі у хлопця є батько, який пішов на фронт, а у творі Климко – круглий сирота, якого виховував дядько.
7. У творі сіль хлопцеві дала тітка Марина, а у фільмі його пошкодував і відсипав солі швець.
8. У фільмі немає й згадки про дядька Кирила, про товариша Климка - Зульфата, про його вчительку - Наталію Миколаївну, про діда Бочонка і його скупу жінку, про тітку Марину.
9. У фільмі виглядає так, ніби хлопець зайшов на базар так просто – для цікавості, а у творі на базар до Словʼянська Климко важко добирався кілька днів.
10. У фільмі з Словʼянська хлопець їде на коні і потрапляє під обстріл, у творі – йому допомагає з міста виїхати тітка Марина, домовившись про те, щоб їхати у товарному вагоні потягом.
Пояснення:
Відповідь:
Пояснення:
Автор – Франческо Петрарка
Жанр – сонет
Тема – краса і шляхетність земної жінки
Ідея – кохання – сенс життя
Художні засоби: анафора, метафора, епітет
162 В цьому сонеті ліричний герой постає перед нами замріяним, заглибленим себе. Але це не аскет, він любить життя. Він бачить навколишній світ реальним, але сповненим краси. Петрарка обожнює світ, бо в ньому живе кохана Лаура. Ми бачимо її закоханими очима поета. Вона реальна і нереальна водночас. Це – ідеал. Любов – це благо, що посилається людині. Любов очищає душу, облагороджує її, допомагає відчути красу реального світу. Це сонет – роздум, в якому описано природу, враження ліричного героя, його щастя і легкий смуток. Вірш легкий і прозорий, пройнятий високим
