1. Хто така Наталка? 2. Що нам відомо про її минуле? 3. Самохарактеристика Наталки. 4. Що про Наталку говорить виборний? 5. Готовність до самопожертви. 6. Особливості мови Наталки. 7. Чим цей образ захоплює читачів?
1. Головною героїнею твору є українська дівчина Наталка Полтавка, яка чекає на повернення свого коханого, без якого не живе, а тужить й місця собі не знаходить.
2. Жила вона раніше в Полтаві. Батько Терпило, понадіявшись на своє багатство, почав знайомитись не з рівнями, «заводити бенкети,— пив, гуляв і шахровав гроші», покинув свій промисел і помалу розточив усе своє добро. Розпився, почав гримати на Наталку, лаяти Петра, якого узяв за годовання, а потім і зовсім вигнав його з дому. Помер Терпило в бідноті, залишивши дружину і дочку без шматка хліба. Після його смерті Терпилиха перейшла жити у село. А Наталка чотири роки чекає Петра, від якого нема ніяких звісток.
3. «Гріх вам над бідною дівчиною глумитись! Моє все багатство єсть моє добре ім’я».
4. «Золото — не дівка!.. Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна — яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе, й матір на світі держить»
5. Наталка готова послухати матір і вийти заміж на нелюба - Возного.
6. Наталка Полтавка говорить так, як спілкувалися тоді жінки на Полтавщині, адже цей твір -- це перша драма нової української літератури, тобто живою мовою написаний.
7. Наталка Полтавка є уособленням народного жіночого ідеалу. Вона ніжна й вірна в коханні, з повагою ставиться до старших, поважає свою матір, намагається полегшити її життя. У скрутну хвилину дівчина навіть погоджується на самопожертву заради блага матері.
Ява рень – це відчайдушний енергійний хлопець. але звідки ж взялося таке незвичайне ім’я – ява? так назвав себе сам хлопець, коли йому виповнилося лише півтора роки. мале пискля хотіло сказати «я – ваня», а в нього вийшло лише «ява». ось і причепилося до хлопця, як реп’ях до собачого хвоста, оте «ява». справжнім ім’ям хлопця майже ніхто у селі не називав. у яви було скуйовджене руде волосся і рясно вкрите веснянками обличчя. хлопець цей надзвичайно відчайдушний і енергійний, зазвичай він і стає ініціатором різноманітних вигадок і бешкетів, у яких завжди приймає участь і його ліпший товариш павлуша. ява то вигадує про метро під васюківкою, то влаштовує бій биків, то організовує шкільний театр. незважаючи на всі бешкети яви, цей хлопець здатний і на серйозні вчинки. наприклад, коли йому знадобилося перездавати екзамен, він знайшов в собі сили все літо готуватися до перездачі, ховаючись на вигаданому ним самим острові і вважаючи себе «робінзоном кукурузо».
Пурпурові вітрила – це повість-феєрія олександра гріна про віру в чудо та мрію. книга розповідає читачам про життя дівчинки ассоль, яка в маленькому віці втратила матір. дівчина жила разом зі своїм батьком, який виготовляв іграшки, щоб заробити хоч трішки коштів на прожиття. одного разу доля влаштувала ассоль зустріч зі старим чоловіком на ім’я егль. він розповів, що до неї неодмінно припливе принц на кораблі з яскравими пурпуровими вітрилами. дівчинка щиро вірила, і одного чудового дня її мрія стала реальністю.
Відповідь:
1. Головною героїнею твору є українська дівчина Наталка Полтавка, яка чекає на повернення свого коханого, без якого не живе, а тужить й місця собі не знаходить.
2. Жила вона раніше в Полтаві. Батько Терпило, понадіявшись на своє багатство, почав знайомитись не з рівнями, «заводити бенкети,— пив, гуляв і шахровав гроші», покинув свій промисел і помалу розточив усе своє добро. Розпився, почав гримати на Наталку, лаяти Петра, якого узяв за годовання, а потім і зовсім вигнав його з дому. Помер Терпило в бідноті, залишивши дружину і дочку без шматка хліба. Після його смерті Терпилиха перейшла жити у село. А Наталка чотири роки чекає Петра, від якого нема ніяких звісток.
3. «Гріх вам над бідною дівчиною глумитись! Моє все багатство єсть моє добре ім’я».
4. «Золото — не дівка!.. Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна — яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе, й матір на світі держить»
5. Наталка готова послухати матір і вийти заміж на нелюба - Возного.
6. Наталка Полтавка говорить так, як спілкувалися тоді жінки на Полтавщині, адже цей твір -- це перша драма нової української літератури, тобто живою мовою написаний.
7. Наталка Полтавка є уособленням народного жіночого ідеалу. Вона ніжна й вірна в коханні, з повагою ставиться до старших, поважає свою матір, намагається полегшити її життя. У скрутну хвилину дівчина навіть погоджується на самопожертву заради блага матері.