Вот ⬇️
Объяснение:
Натомість Віктор Андрієнко в своїй інтерпретації життя Івана Сили намагається зробити кіно про велику людину, героя, якому не віддали належного. Фільм завершується епізодом, де старий уже Іван Фірцак-Кротон допомагає витягти вантажівку з багна (по суті здійснює подвиг), а односельці на те кидають: «Отак би й зразу!» й відразу розходяться. Ні оплесків, ні визнання. Стрічка вийшла трохи сентиментальна, трохи весела, а трохи схожа на голлівудські фільми про шлях простого селянського парубка до американської мрії. Тільки ось в українському варіанті ця мрія — просто сон (уся ж бо історія наснилася хлопчакові, який зупинився на ніч у хаті Івана Фірцака), і це у фільмі Андрієнка чи не найсумніше. Мабуть, тому й музика у фільмі прекрасна й печальна, яка тільки в титрах змінюється життєствердним і натхненним саундтреком «ТНМК».
Саме людина здатна творити, змінювати себе та світ. Рано чи пізно у кожної людини настає момент у житті коли вона задумується на рахунок самореалізації, життєвої позиції та висот яких вона прагне досягти.
Саме людина здатна творити, змінювати себе та світ. Рано чи пізно у кожної людини настає момент у житті коли вона задумується на рахунок самореалізації, життєвої позиції та висот яких вона прагне досягти. Людина - найбільша цінність світу... І те як вона буде змінювати світ залежить від самої людини. Тобто від її характеру, інтелектуалу, знань, отже від того, що їй надається в готовому вигляді, а формується завдяки власним зусиллям.