Здоров’я — це безцінне багатство людини, від якого залежить вся її життєдіяльність. Ніякі досягнуті цілі в житті не приносять повного щастя, якщо немає здоров’я. Тому дуже важливо вести здоровий б життя, не дивлячись скільки людині років.
Здоровий б життя — це, перш за все, дотримання балансу між активним рухом і відпочинком. Що стосується харчування, це виключення харчового сміття з раціону, до якого належать фаст-фуд, солодкі газовані напої, чіпси тощо. А також повна заборона на куріння, алкоголь і наркотики.
Що конкретно мається на увазі під здоровим харчуванням? Це, по-перше, дотримання режиму харчування (сніданок, обід, полуденок і вечеря). По-друге, це коли на столі присутні продукти, що містять достатньо вуглеводів, білків і жирів, адже ці речовини необхідні для правильного функціонування організму. Слід віддавати перевагу фруктам, овочам, зелені, кисломолочним продуктам, м’ясу, рибі, сиру, горіхам.
Часто доводиться чути: «А в мене немає часу займатися спортом, у мене навчання, я втомлююся». Але, щоб тримати тіло в тонусі, досить приділяти тренуванням хоча б десять хвилин на день. Наприклад, займатися кожен день ранковою зарядкою. З людиною нічого не трапиться, якщо вранці вона встане з ліжка трохи раніше. Головне — почати, а не лінуватися. Пізніше це увійде в звичку.
Отже, на мою думку, здоровий б життя — це комплекс корисних навичок, які дозволяють людини жити довго й радісно.
Ярослав Михайлович Стельмах народився 30 листопада 1949 року у місті Києв, у родині відомого письменника Михайла Стельмаха. Коли сам став писати, то ще довго на запитання, чи не син він того самого Стельмаха, відповідав “ні”. Бо вважав, що хвалитися батьком негоже. По смерті батьків не взяв собі нічого з майна, окрім письмового столу Стельмаха-старшого. За цим самим столом він і працював. З дитинства Ярослав захоплювався іноземними мовами, спортом та музикою. Займався професійно плаванням, потім гімнастикою, здобув навіть спортивні розряди з боксу і вільної боротьби. Віртуозно володів грою на фортепіано та любив гітару. Зі шкільних лав почав вивчати англійську мову та займатись перекладом У 1973 року в Київському інституті іноземних мов познайомився на кафедрі іноземних мов з своєю майбутньою дружиною Людмилою. Вона також закінчила той самий інститут, але на дев’ять років раніше. А вже через два роки вони одружилися. Спільних дітей у подружжя не було. Виховували сина Олексія Людмили від першого шлюбу. Він був рідкісно вільною людиною й не потребував демонстративності. У 1975 році у світ вийшла перша його книжка – це збірка оповідань під назвою «Манок». Потім були повісті «Химера лісового звіра», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» У 1978 році Ярослава Стельмаха було прийнято до Спілки письменників України В 1999 році його назвали кращим драматургом року 4 серпня 2001 Ярослав Михайлович Стельмах підписавши для улюбленої внучки Зої власну книжку під назвою «Голодний, злий і дуже небезпечний», поїхав на дачу під Київом. Але в дорозі загинув в автокатастрофі на трасі під Борисполем. У нього просто за кермом перестало працювати серце. Похований письменник на Байковому кладовищі поряд із своїм батьком.
Почали ділити дідизну. Дядьку Івану й дядині Явдосі дісталась дідова хатина, яку вони швидко розібрали. Дядько Яків взяв дідову катрагу. А сім’ї Михайлика дісталась клуня, в яку вони й переселились. Тут ще й надійшов дядько Володимир і став вимагати спиляти грушу, яку він колись посадив. Батько Михайлика, Панас, пропонував Володимиру посадити нову в його садку, але той відмовлявся. На тому й посварились. Положення сім’ї було скрутним і батько надумав перебиратися у степи, на Херсонщину.
Мати й Михайлик зажурились. Хлопчик поїхав прощатись з лісом. Там і зустрівся з Любою. Разом вони ходили до нори борсука – прислухались як там шарудять його дітки. Михайлик розповів Любі про свою журбу і дівчинка підтримала його – вона теж не хотіла, щоб Михайлик їхав. А додому знову прийшов дядько Володимир. Він прочув, що сім’я збирається виїжджати і хотів купити їхню землю за безцінь. Та батько не хотів поступатись, тому знову посварились. Окрім того батьки сварились між собою. Однієї ночі мама навіть пішла десь з хати.
Одного ранку додому до Михайлика завітала Люба. Вона принесла суниць і просила батьків Михайлика не їхати. Вирішили все-таки залишитись.
Розділ другий
Михайлик радів. Він поїхав до лісу і там знову прислухався до борсуків. Знову зустрілися з Любою. Пішли збирати липовий цвіт, коли їм зустрівся дядько Сергій – «отой, що донедавна ховався у різних криївках од революції». Він хотів вполювати борсука, але діти не дали. Поки збирали цвіт, то почалась страшна злива і вони заховались у кореневищі дуба. Та враз Люба згадала, що від зливи може промокнуть. В вторни бог создал тебя