Жанр: автопортрет, медитація Ліричний герой і є сам автор. З одного боку поет син природи, який живе нею, а з іншого язичник. Який поклоняється сонцю, землі і вірить в прадавні вірування.Для того аби ще краще змалювати красу природи автор використовує художні засоби. Наприклад епітети весняне похмілля та срібні клени. Використовує інверсію(непрямий порядок слів) червоні клени й клени срібні. Риторичні запитання: "Дочасності красо незлибна. невже ж тобою не п*яніти?". Віршований розмір: 5-ти стопний ямб.
Цитатна характеристика поета «Давня казка» — Проживав поет нещасний, Тільки мав талант до віршів Не позичений, а власний. — Хоч не був він теж поганий,— От собі — людина божа! — Що не був співцем поет наш, Бо зовсім не вмів співати. — І не був поет самотнім,— До його малої хати Раз у раз ходила молодь Пісні — слова вислухати. — Теє слово всім давало То розвагу, то пораду. — Він зо всього був догодний Ні голодний, ні холодний. — Ей, я лиха не боюся З ним ночую, з ним і днюю… — Не турбуйтесь за мене, папе, Маю я багатства стільки, Що його й на тебе стане! — Та й сам я Не люблю за панами жарту… — Бачиш ти — оця діброва, Поле, небо, синє море, То є багатство — панство І розкішне, і просторе При всьому цьому багатстві Я щасливий завжди й вільний. — Так, я вільний, маю бистрі Вільні думи-чарівниці. — Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину, В таємні світи надхмарні Я на крилах думки лину. — Скрізь гуляю, скрізь буяю, Мов той вітер дзвінкий в полі; Сам я вільний і ніколи Не зламав чужої волі.
Ліричний герой і є сам автор.
З одного боку поет син природи, який живе нею, а з іншого язичник. Який поклоняється сонцю, землі і вірить в прадавні вірування.Для того аби ще краще змалювати красу природи автор використовує художні засоби. Наприклад епітети весняне похмілля та срібні клени. Використовує інверсію(непрямий порядок слів) червоні клени й клени срібні. Риторичні запитання: "Дочасності красо незлибна. невже ж тобою не п*яніти?".
Віршований розмір: 5-ти стопний ямб.