Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. Жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє. Молодою кров'ю полеглих синів скроплені пісні про історічні події різних часів. Вони є особливим прикладом мужності в боротьбі за незалежність нашої держави.
Стало чудовою традицією щороку в Ніжині проводити фестиваль патріотичної пісні «У піснях мого народу доля України». 19 лютого 2019 р. в БДЮ вчетверте поспіль відбувся відкритий міський фестиваль патріотичної пісні, на якому тріо дівчат (Одосовська Мілана, учениця І курсу історичного класу, Шуст Каріна, учениця І курсу лінгвістичного класу, Пархоменко Ольга, учениця І курсу математичного класу) заспівало пісню «Україно моя». Ліцеїстки були нагороджені дипломом Управління освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області та м’якою іграшкою від спонсора свята Копиці Н.М.
А пісня - це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонце сяйво їй лиша —
Чим глибше пісня, тим ясніш душа.
Пісні передавалися з покоління в покоління нерозривним ланцюгом кохання — від матері до доньки, від тої — до її доньки і так далі… Вони жили у серцях людей і пам’яті народу, бачили все і про все розповідали — треба було лише правильно задати запитання. Пісні завжди жили поряд із нашим народом, супроводжували його в горі і в радості, прикрашали життя і робили його легшим. Наша мова недарма зветься «солов’їною» — ми любимо і вміємо співати. Українці народжуються з піснею і вмирають також із нею, проносячи її через все життя
я не уверенна что праильно...
Объяснение:
Повість «Гуси-лебеді летять» надзвичайно мені сподобалась. Михайло Стельмах легко, цікаво, з гумором та водночас ностальгічним сумом розповідає про власне дитинство. Воно випало на важкі післяреволюційні роки, коли країна була спустошена війною, розрухою та голодом. Автор не став прикрашати тогочасну дійсність. Однак дитинство все одно залишилось найчарівнішим часом у житті.