Щовечора вся моя сім'я збирається за одним столом за вечерею .
Ми розповідаємо новини дня та при цьому ділимося всякими переживаннями. I яке моє було здивування, коли я відчула, що поруч зі мною хтось знаходиться ще і уважно слухає нас. Мої батьки нічого не чули, і я не хотіла їх наперед хвилювати, тому, коли вони пішли, я прислухалася - звідки ж видається звук. Звук нагадував шерех, як ніби хтось щось жує. Я відкрила дверцята буфета і побачила там маленького гнома. З цього самого вечора я і прозвала його: Мій маленький "буфетний гном". Кожного вечора коли батьки йшли з кухні, я відкривала дверцята буфета і брала його на свою руку, при цьому уважно гала за тим, що ж він робитиме. Він вмивався, чесався, часто я його балувала всякими солодощами.
Тепер ця маленька істота - мій найкращий друг, який завжди мене вислухає і підтримає.
Том Сойер это мальчишка-сорванец. Он бродил по улицам и пропускал занятия в школе. У Тома был брат, и звали его Сид. Том и Сид жили с тетей Поли. Тетя была подругой родителей Тома, которые погибли.
Мне нравится Том тем, что он настоящий друг. Умеет хранить секреты и не рассказывает их, хранит разные секретные тайны не так как Сид – его сводный брат. Бывало иногда, что Том слушал, что ему говорят, но это бывало редко. Том не мог вынести то, что он свои секреты рассказывал Сиду, а тот их говорил тете Поли. Но Том это терпел.
Обычно Том не ходил в школу. А пропускал ее. Один раз Том Сойер встретил одну девочку, ее звали Бетти. И Том полюбил ее. Мне кажется Том настоящий друг он умный и честный. Я хочу, чтобы у меня был такой друг как Том.
У Федькові ніби біс вселився. Він був непосидючим, любив бешкетувати, лазити по дахах будинків або сидіти на воротах. “Спокій був його ворогом”.
Толя ж був дитиною ніжною, смирною, соромливою. На вулицю виходив завжди чистеньким, посміхаючись своїми невинними синіми очима.
Стосунки з батьками.
На Федька часто скаржилися його однолітки, і батько, прийшовши з роботи, часто його бив. «Вибивши «сибіряку», батько виймає з кишені дві або три копійки й дає йому» за те, шо завжди говорить правду. Толина мати мало не непритомніла, бачачи, шо її син водиться з Федьком.
Толя завжди починав плакати і говорити, що в усьому винен Федько.
Благородство Федька і підлість Толі.
Федько врятував Толю, допомігши йому з крижини вибратися на берег. А потім, бачачи переляканого Толю, може, вперше збрехав, взявши на себе вину.
Толя ж тулився до матері, яка милувала його і жаліла. Він сказав, шо Федько штовхнув його на кригу. Через Толю покарали безвинного Федька, через Толю Федько застудився і помер. А Толя ше у бідної Федькової матері виманив чижика.
Моє ставлення до хлопців.
Мені подобається Федько своєю правдивістю, відвертістю, готовністю прийти на до у скрутну хвилину. Шкода, шо він помер. А байдужий до чужого горя безсердечний і брехливий Толя живе.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/porivnyalna-harakteristika-fedka-ta-toli-fedko-halamidnik