М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Твір на тему маруся квітки основ'яненка утвердження в ідеалізованих образах високих морально-еточних якостях

👇
Открыть все ответы
Ответ:
tori201512
tori201512
02.03.2022
У вірші «Всякому місту — звичай і права...» Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт -— як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить — ні царя, ні мужика, і постати перед нею спокійно може лише той, у кого «совість, як чистий кришталь». Кожна строфа вірша закінчується однією думкою — про що має турбуватися людина. У творі багато перелічень, порівнянь, дотепних висловів, які характеризують марнославство людей. Цей вірш виконується як пісня, використаний І. Котляревським у п'єсі «Наталка Полтавка».

Г. С. Сковорода — видатний український філософ, просвітитель, письменник. Народився в с. Чорнухи на Полтавщині в небагатій козацькій родині. Володів багатьма талантами — гарно співав, грав на багатьох музичних інструментах, створював музику до власних віршів, мав педагогічний дар, знав кілька іноземних мов.

Навчався у Києво-Могилянській академії, був співаком придворної капели в Петербурзі, виїжджав у складі російської місії за кордон і мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, знайомлячись із культурою народів цих країн.

Потім викладав поетику в Переяславському та Харківському колегіумах, був домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Не гнався за багатством і славою, до викладання підходив творчо, писав власні підручники, далекі від офіційних настанов, тому довго ніде не втримувався. Віддавав перевагу вільному, спокійному мандрівному життю, не обтяженому побутовими клопотами.

Написав збірки «Сад божественних пісень», «Байки харківські», кілька філософських трактатів і притч.

 Із його життям пов'язано багато легенд і таємниці. Прагнув до самопізнання та самовдосконалення, висунув ідею «сродної праці». Помер у с. Іванівці на Харківщині (тепер с. Сковородинівка Золочівського району), там же й похований. На могилі — епітафія: «Світ ловив мене, та не впіймав».
4,5(64 оценок)
Ответ:
dashakalita
dashakalita
02.03.2022

Жито, як стіна.

2) Жито таке, що й вуж не пролізе.

3) Усе те пригодиться, що на полі корениться. З гречки й проса – і каша, й паша.

4) Просто боїться, а дощеві кланяється.

5) Як діждемо літа, та нажнемо жита, поставимо в поки, та вдаримо в гопи.

6) Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь.

7) Соловейко вдавився ячмінним колоском, а зозуля мандри кою.

8) Летить літо, як крилами.

9) Літом і мале піде, то вробить.

10) Літом сякий-такий бур'янець, а хліба буханець, то й ситий чоловік.

Прислів'я

Дерево міцне корінням, людина — родом і народом.

За рідний край життя віддай. Батьківщина — всім матерям мати.

Учися в народу, бо не перейдеш і броду.

Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах.

Навіть пташка має рідну землю.

Всяка пташка своє гніздо знає.

У своїй хаті й кутки помагають.

Чужа хата гірше ката.

Чужий кожух не гріє.

Дон Доном, а найкраще вдома.

4,7(86 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ