ответ: Образи головних героїнь поем Т. Шевченка “Катерина” й “Наймичка” схожі, але їх доля складається зовсім по-різному.
Объяснение: Отже, Катерина підкорилася обставинам, але на мою думку її не можна засуджувати.
А вчинок Ганни є справді незвичайним! Глибоко вражає сила, дух, любов, до сина, яку виявляла Ганна.
Катерина – особистість з яскраво окресленими індивідуальними рисами характеру. Вона не така сильна натура, як Ганна. Для неї в житті головним було лише кохання та честь, віра в кохану людину , заради цього вона терпіла всі свої біди й поневіряння. Втративши сенс свого буття, вона не бачить іншого шляху, навіть син не стримує її від чергового гріха – самогубства .
Ганна зосереджується на любові до дитини. Вона самозрікається в ім’я сина, любов до нього перемагає все інше. Їй властивий “тихий героїзм”. Наймичка натура цільна і, у певному розумінні, ідеальна й індивідуалізована. Вона ”безвинна” жертва суспільних обставин, що спокутує все життя свій гріх.
В обох творах головна увага зосереджена на переживаннях дівчини-покритки, жінки-матері. У поемі “Наймичка” Шевченко ніби знову повторює історію Катерини, трагедію її нещасливого кохання, але разом з тим розробляє її по-новому. За великим рахунком, обидві описані ним жінки були нещасні, але одна з них все-таки змогла зробити кращою долю свого сина.
Образи Катерини та Ганни мають багато спільного та відмінного.
Бабуся і дідусь,
Матуся і татусь,
Дві старші сестрички
І кошеня-лапочка.
І ще, звичайно, я.
Дуже дружна сім’я
У мене є сім’я –
Мама, тато, брат і я.
Краще за всіх ми живемо,
Пісні голосно ми співаємо.
Нікому не дозволю
Ображати свою сім’ю.
Я дізнався, що у мене
Є величезна сім’я.
І стежка, і лісок,
В полі кожен колосок,
Річка, небо блакитне –
Це все моє, рідне,
Це моя батьківщина,
Усіх люблю на світі я!