Відповідь:
Жив-був кремезний хлопець і звали його Іваном. Якось у школі на фізкульт-змаганнях він переміг старшокласника в армреслігу. Почали відтоді його називати Іваном Силою.
Він вчився абияк але в спорті показував дуже добрі результати. Одного разу на фізкультуру до його класу завітав тренер з важкої атлетики, бо взнав про досягнення Івана. Попросивши Силу підійняти те що не зможе ніхто з класу, Іван узяв одною рукою спортивного козла і напружившись здійняв його в повітря. Увесь клас ахнув, а сам важкоатлет відкрив рота від здивування.
Три місяці по тому Іван вже жив у спорт-інтернаті і показував найкращі результати із своєї групи. Ще через рік Івана знала вже всенька Україна під прізвиськом Сила.
Після досягнення повноліття Іван Сила почав брати участь у олімпійських іграх і показувати там пречудові результати. У 2034 він став трьох кратним абсолютним чемпіоном світу з важкої атлетики.
Жив він дуже довго і до самої старості витягував автомобілі, що застрягли в багнюці. Помер Іван Сила в сто чотири роки від старості.
Плз. Постав ❤️ и 5⭐
Ок?
Степан Руданський вступив до Петербурзького медико-хірургічної академії, по закінченні якої 1861 виїхав на службу до Ялти, де займав посаду міського лікаря, завідуючого лікарнею, лікаря в алупкинських маєтках Воронцова, карантинного лікаря в порту і навіть лікаря Ялтинського повіту. Руданський організував у Ялті першу медичну бібліотеку, метеорологічний пункт, міський ринок, у різних місцях Криму – фельдшерські пункти. Був почесним мировим суддею Сімферопольсько-Ялтинської округи. В Ялті підготував до друку збірники "Подільське весілля" та "Копа пісень" (1862). Поет підтримував дружні зв'язки з В. Ковалевим, другом Т. Шевченка, з М. Костомаровим, М.Драгомановим, П. Ніщинським, І. Айвазовським та іншими. Влітку 1872 під час боротьби з епідемією холери захворів, загострилася давня недуга – туберкульоз, що врешті призвело до смерті. Нагороджений орденом св. Станіслава 3-го ступеня. Похований також у Ялті на Масандрівському кладовищі.
Святополка
Всеволода
Мстислава
Володимира