Відповідь:
План до твору "Федько Халамидник"
1. Поведінка Федька на вулиці.
2. Покарання за вчинки.
3. Повчання батька.
4. Затишок у Толиному будинку.
5. Поведінка хлопців під час дощу.
6. Федько знову буде покараний.
7. Герой інформує хлопців про льодохід.
8. Опис льодоходу.
9. Обговорення хлопцями повідомлення Федька.
10. Суперечка між Толею і Федьком.
11. Переправа Федька через річку.
12. Бажання Толі повторити вчинок Федька.
13. До Федька Толі.
14. Герой у воді.
15. Прихід батьків героїв.
16. Розмова батьків Толі з Федьком про вчинок їх сина.
17. Останнє покарання Федька — трагедія.
18. Похорон халамидника.
19. Бездушність Толі та його брехливість.
Автор: Олександр Олесь.
Збірка: Княжа Україна.
Жанр: поема.
Рід літератури: ліро-епос
Вид лірики: історична (патріотична).
Тема: розповідь про період правління князя Ярослава, його піклування про свій народ та батьківщину.
Ідея: уславлення мудрості, патріотизму, широти поглядів Ярослава та його праці заради добробуту України.
Головна думка: наслідувати заповіт Ярослава Мудрого, вірити в згуртованість народу, мати активну життєву позицію.
Проблематика твору: активна життєва позиція людини, прагнення до знань, захист Батьківщини.
Композиція твору “Ярослав Мудрий”
Зав’язка: Ярослав зайняв престол.
Розвиток дій: Україна розцвіла: Київ другим Царгородом став, човни чужинців припливли в Київ.
Кульмінація: перемога над печенігами та заповіт князя.
Розв’язка: недовго пам’ятали діти мудрий заповіт.
Художні засоби твору “Ярослав Мудрий”
Епітети: Ярослав розумний; бідне місто; пишний сад; живий, шумливий Київ; препишний двір; розкішний двір, чужоземні посланці; пишнім троні; грізним берлом; низько кланялися; грали весело; ситого обіду; муштрованих звірят; народного майна; бивсь хоробро; Боян великий; найславніший із співців; вінок безсмертний; бесмертних слів; дні короткі; в ліпшу сторону; спільної мети; мудрий заповіт.
Порівняння: «зацвіла, як пишний сад», «як про друга, як про сина, дбав про його Ярослав», «а незгода, наче вітер, все по полю рознесе», «тинятиметесь …, як вигнанці й жебраки».
Метафора: «сплів йому вінок безсмертний Із пісень безсмертних слів», «мудрість …була в ділах», «йти до спільної мети», «розгубите ту землю»
Персоніфікація: «пролетіли дні короткі», «тільки мир збере усе, а незгода…все по полю рознесе»
Анафора: «Бідувало бідне місто, бідувало і село».
Уособлення: «пролетіли дні».
Протиставлення: «мир збере …, а незгода… рознесе», «розгубите ту землю, що придбали вам батьки».
Головні герої – князь Ярослав Мудрий, чужоземні посланці, народ, сини князя.
Риси характеру Ярослава Мудрого: розумний, далекоглядний, невтомний, вдумливий, розсудливий.
Фрагмент збірки «Княжа Україна» «Ярослав Мудрий» оповідає про прихід князя Ярослава до влади та добу його правління, яка характеризується розквітом України, а саме — розвитком торгівлі, встановленням дипломатичних відносин з іншими державами, початком будівництва. Це був славетний період розвитку України. На жаль, після смерті Ярослава його сини не змогли гідно продовжити справу батька.