1. Я люблю тебе, мій рідний краю, мак що слів не вистача сповна (СПР з підр. част дії та ступеня). 2. Хочеться бути дужим, хочеться так любить, щоб навiть каміння байдуже захотіло ожи ти i жить! (СПР з підр.част дії та ступеня). 3. В розлуці з вами, солов'ї Вкраїни, так ние серце, що аж сміх бере з самого себе (СПР з підр.част ії та ступеля). до кожного речення накреслити схеми
Батько Михайлика - лицар-хлібороб. В образі Панаса Демяновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батька працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає і на світі держить його і сімю. Таким чином, першими відкривачами краси життя виступають потомствені хліборби.
Мати Михайлика - це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки. Ганна Іванівна - берегиня родинного добробуту і злагоди.
Дід Демян - представник старшого покоління Стельмахів.
Бабуся - проста селянська трудівниця.
Люба - подружка Михайлика, вонв добра, чуйна, щира.
Дядько Себастіян - перший учитель і нставник майбутнього письменника, був голова комбіду. Він другий батько для Михайлика.
Дядько Микола - великий житттєлюб. Це - втіленння народного оптимізму. Дотепний жартівник хоч і жив бідно, зате весело.