Карпенко-Карий «Сто тисяч», М. Коцюбинський «Дорогою ціною» 1.Трагікомедія Івана Карпенка-Карого«Сто тисяч» присвячена
А засудженню безпідставних, нереалістичних мрій
Б засудженню фальшивомонетників
В викриттю влади грошей над людьми
Г показу гумористичних рис українців
2.Герасим Калитка взяв собі у спільники для купівлі фальшивих грошей
А Копача
Б дружину
В сина
Г кума
3.Калитка вів себе лицемірно (на людях — ласкаво, наодинці — грубо й жорстоко) стосовно
А власної жінки
Б Невідомого
В сина
Г Бонавентури
4.У мішку, який Калитці дав Невідомий на вокзалі, були
А гроші, як домовлялися
Б чистий папір
В старі газети
Г не сто тисяч, а лише п’ятдесят
5.Бонавентура все життя
А шукав за прикметами скарби
Б був повіреним у різних сімейних справах
В був репетитором з іноземних мов
Г гостював у друзів та знайомих
6.Позитивними якостями Калитки були
А доброта, гостинність
Б почуття гумору, товариськість
В освіченість, талановитість
Г працьовитість, хазяйновитість
7.Соломія з повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною» протестувала проти кріпосницької наруги
А підбурюючи інших селян на протидію свавіллю кріпосників
Б підпаливши панську садибу
В втікши з Остапом від нав’язаного їй панами чоловіка
Г сказавши прямо панові й пані про їхню несправедливість
8.При перетині ріки Остап
А потрапив прямо до рук сторожі з того боку
Б був поранений
В загубився й назавжди втратив зв’язок із коханою
Г потрапив у полон до контрабандистів, бо став свідком їхнього злочину
9.Остап у плавнях витримав поєдинок
А із вовком
Б із вепром
В із жандармом
Г із циганом
10.Соломія спланувала, що вона врятує Остапа
А підкупивши охорону
Б попросивши до в українців, які там уже давно жили
В відбивши його на ріці
Г зробивши підкоп під в’язницю
11.Повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною» за жанром
А героїко-патріотична
Б детективно-фантастична
В побутово-реалістична
Г пригодницько-романтична
12.Центральний мотив повісті «Дорогою ціною»
А кохання
Б автобіографічний
В історичний
Г фольклорний
- Дорог десятки, сотни, тысячи, миллионы, да сколько угодно. По некоторым ты будешь идти сотнями мыслей, по некотрым - двумя-тремя. В одних запутешься, в других сломаешься, а какие-то поглотят тебя и ты умрёшь, так и не добравшись до точки назначения. - Эдиан поднялся и стал лицом к камину. Взгляд его был устремлён на огоньки, скачущих в причудливом танце. Так, в тишине, нарушаемой только треском дров, он стоял около четверти часа.
- Господин... - и тишина была нарушена, разбита в дребезги, и осколки этой хрукой женщины с глухим грохотом упали на пол. Слуга, робкий и тощий юноша с большими карими глазами, смуглой кожей и обрамляющими лицо тёмными волосами, по имени Саммэ окликнул своего господина в надежде наконец получить ответ на терзавший его вопрос. Что же значит, это "Дорог тысячи - правда одна".
- Это прекрасный звук кричащих детей и женщин, бьющихся в агонии, ломающихся костей, звук рушащихся под жаром пламени домов, треск сломанных надежд. Как часто мне приходилось его раньше слышать. Я сжигал деревни и города, лишь бы насладиться этими криками. - он повернулся лицом к слуге. - Для тех же, чьи дома были сожжены по моему жалению - демон в человеческой плоти, дьявол, что пришел на Землю дабы покарать грешников. И это правда.
Но всё же, даже зная об этих злодеяниях, коим нет счёта, ты думаешь обо мне лишь как о о божестве, подавшем руку в миг нужды и безнадёги. Ты отдал свою жизнь мне. И это тоже правда. И какую же правду ты выберешь? Кто я, ангел или же демон? - спросил он и снова ухмыльнулся, заглядывая в глаза слуге, желая прочитать всего его.
- Ангел. - ответил Саммэ, склонив голову, не выдерживая взгляда холодных серых глаз своего господина, в которых отчётливо читалось безумие.
- Как видишь, у тебя своя правда. Она одна. У них - своя и она тоже одна. Можно по-разному мыслить, идти разными дорогами, они приведут к разной правде, но она всё равно будет одна.
И все пути приведут к одному: у каждого своя правда и по сему - одна.
Да, правда одна, но она не едина.