Веселий — весело;
Тихий — тихо;
Малий — мало;
Спокійний — спокійно;
Теперішній — тепер;
Дорогий — дорого;
Голосний — голосно.
Объяснение:
Прислівник — незмінна самостійна частина мови, що означає ознаку дії або предмета, ознаку іншої ознаки та відповідає на питання: як? де? коли? для чого? чому? куди? скільки?
Характеристика Ліля Теслюк (стисло): успішна, розумна, талановита, але водночас добра і, навіть, дещо проста; доброзичливість, толерантність; гарний товариш, лідер класу; цікавий співрозмовник; справедливість, чесність, критичне мислення;творчість, мистецтво; вірність у дружбі; допитливість, пошуки правди; правильне виховання в сім’ї.
Характеристика Ліля Теслюк (розширено): вона любить бути в центрі уваги, але й може приносить користь іншим. Це людина настрою.
Ліля полюбляє хизуватися своїми успіхами, бути кращою за інших. І вона справді багато вміє. Дівчинка настільки гарно знає англійську мову, що може вчити інших, і робить це, поки не відволікається на щось інше. Ліля знімалася у кіно, часто бувала на телебаченні. Її життя сповнене цікавим досвідом, яким вона радо ділиться. Ця дівчина успішна, але це не затьмарює її постать, хоча й часом Лілі дуже важко. Найважче випробування Лілі – на мою думку – це навчитися спілкуватися з колективом, стати його натхненницею і душею. Саме Ліля найбільше прагне до Славкові, коли той потрапляє у біду, хоча раніше ображалася на нього за неуважність, яку вбачала у поведінці хлопця.
Між Лілею і Славком є конфлікт. Вона – творча натура, балерина, яка виступає на великій сцені, і це прояв одного з її яскравих талантів. Натомість у тренуваннях Славка дівчинка бачить лише розвиток фізичних здібностей, не розуміючи, що бойові мистецтва мають під собою важливу світоглядну філософію. Поступово Ліля успішно долає цей стереотип і знаходить і себе, і повноцінне спілкування, і, можливо, вірного супутника на все життя.
Объяснение:
Образ романа "Сто тисяч" це протилежність його батьку Герасиму
Роман - молодий та вродливий парубок
Який не пішов в батька, роботящий, розумний, привітний,але діяльность батька дала про себе знати
Роман навіть згоджується шукати скарб з Бонавентуробєю
Цитати про Романа:
1)Роман про Копача
"наче розумний, а дурний. Тридцять літ шукає кладів і голий став як бубон, бо все на кладах кажуть прокопав... І все він зна - тілько нічого не робе"
2)Розмова Герасима з сином Романом
Роман. А чого ж я, тату, туди поїду?
Герасим. А ось чого: там є дівчата, а вони люде багаті, то ми зашлем до них старостів, так попереду треба, щоб Пузирі побачили тебе, а ти щоб побачив дівчат. А щоб було тобі зручніще поводиться, то ти удаси, ніби приїхав на завод купувать свинку і кнурця…
Роман. Та ви ж самі хотіли, щоб я женився на Мотрі.
Герасим. Тьфу на твої речі, дурноверхий! То я жартував, щоб вона старалась у роботі.
Роман. Гарні жарти: ви жартували, а ми з Мотрею покохались.
Герасим. Чортзна-що балакаєш! Хазяйський син повинен шукать хазяйську дочку з приданим, а не наймичку.
Роман. Мотря така дівка…
Герасим. Мотря не Пузирівна, а Пузирівна не Мотря.
Роман. Та нехай вона вам сказиться, та Пузирівна, я її не знаю.
Герасим. Ой гляди! Може, чого накоїв з Мотрею? Тілько прийдеться платить, то я тебе живого облуплю. Тепер такий світ: сама в’язне, а потім плати.
Роман. Нічого я не зробив худого. І Мотря не з таких – вона дівчина чесна.
Герасим. А грошей у неї багато є?
Роман. Де ж вони у неї візьмуться? Вона і без грошей до душі мені.
Герасим. До душі, та не до кишені.”
3) Розмова Романа з Мотрею
Роман. Тю! Та я їду свиней купувать, ну, а як за одним заходом подивлюся на свиней і на Пузиревих дівчат…
Мотря (крізь сльози). Дивись, дивись, хоч нехай тобі і повилазить… (Штовха його од дверей і виходить.)
Роман (сам). Оце дівка! І я ж, здається, не з послідніх, а мало не впав. Оце робітниця, оце жінка – сама за косарем зв’яже! Та хоч би батько цапа скакав, а я таки женюсь на Мотрі.
Роман. А ви думаєте, що у Пузирів поживитесь грішми? Якраз! Так візьмемо, як наш зять взяв у нас: обіщали п’ять тисяч, а після весілля дали дві пари волів, десяток овець, пару коней, фургона і дві корови.
Герасим. Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість.
Роман. Та ще на придачу всі гуртом попобили зятя та й вирядили.
Герасим. А нас хіба не били? Били й нас.
Копач. Цікаво. І зятя били? Я дещо чув, але мало чого люде не набрешуть. Ану, розкажи, будь ласка.
Роман. А як було? Так було: зараз сват Іван зчепився з батьком, щоб давали обіщане придане, а батько одмовили своєю поговоркою: обіцянка – цяцянка… Сват назвав батька мошенником, батько свата за бороду, а він батька; я кинувся оборонять батька, а сват Панас вчепився мені в чуба – саме отут на виску, я почав викручуваться, отак шкура з волоссям витягнулась, а я крутюсь, та до того крутився, поки добрий жмут чуба не зостався у свата Панаса в руках, а таки викрутився.
Роман. Вмішались всі родичі і півдня бились; оце наче й вгамуються, дивись: слово по слову – знов зчепились.. Отаке-то придане; нарешті, батькові два зуби вибили…
Прикметники
(Який?)
Веселий, тихий, малий, спокійний, теперішній,
дорогий, голосний.
Прислівники
(Як)
Весело, тихо, мало, спокійно, тепер, дорого, голосно