Творчий стиль: неоромантизм (зображення надзвичайного героя в надзвичайних обставинах)
Літературний рід: епос.
Жанр: пригодницький роман з автобіографічними елементами
Тема: Зображення втечі репресованого сталінською системою українця Григорія Многогрішного з "поїзда-дракона" на Далекому Сході, його виживання в тайзі, мешкання в родині мисливців-тигроловів Сірків, покарання ката-енкаведиста Медвина й утеча за кордон. Окремою темою роману є розповідь про "Україну на берегах Тихого океану".
Ідея: Автор розвінчує тоталітарну систему, звеличує почуття любові до рідної землі й силу духу людини-борця, стверджує необхідність боротьби за національну ідею й людську гідність.
Композиція: Твір складається з двох частин, дванадцяти розділів, які поділяються на підрозділи. Кожен із розділів та підрозділів має свою назву.
Образи:
- Григорій Многогрішний, 25-річний юнак, засуджений до 25 років таборів за любов до України, волелюбний, незламний, сміливий.
- родина Сірків (Денис Сірко, Сірчиха, їхні діти Гриць та Наталка), які оселилися на Далекому Сході в пошуках кращого життя, бережуть традиції свого народу й полюють на тигрів
- майор НКВС Медвин, жорстока людина, яка катувала Григорія у в'язниці й переслідує його в тайзі.
- Іннокентій Петрович, шаман племені Удеге, яке зникло під тиском цивілізації
- мисливець-тунгуз Петро Дядоров і його дружина Фійона, котра виказала Медвину, де шукати Многогрішного
Образ Карпа "Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались. "В його була тільки пара волів, і як треба було спрягатися під плуг, він ніколи не просив волів у батька, а напитував супряжичів між чужими людьми " Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті. Лаврін Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво. Темні брові, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все дихало молодою парубочою красою.Він був схожий з виду на матір"
Лаврін "Лаврінове молоде довгасте лице було румяне. Веселі сині, як небо, очі світилися привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонки й ніс, румяні губи-всеподихало молодою парубчою красою. Він був схожий з виду на матір. " Карпо "Карпо був білявий, але волосся на його голові з вершечка було трохи рудувате." Старший син, Карпо, був суворий і непривітний. Був упертий, гордий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові: «В його була тільки пара волів, і як треба було спрягатися під плуг, він ніколи не просив волів у батька, а напитував супряжичів між чужими людьми». На противагу Карпові, Лаврін був лагідної вдачі, чутливий до краси й ніжності, схильний до жартів і дотепів. Він з іронією ставився до колотнечі в сім'ї, кепкував з Мотрі. Кайдашиха, вихваляючи сина, каже про нього: «Мого Лавріна вас, хоч у пазуху сховай, а як іде селом, то дівчата аж перелази ламають».
Коли брати одружуються, то гордий та впертий Карпо бере багату дівчину Мотрю, а веселий Лаврін — убогу Мелашку.
Відповідь:
Творчий стиль: неоромантизм (зображення надзвичайного героя в надзвичайних обставинах)
Літературний рід: епос.
Жанр: пригодницький роман з автобіографічними елементами
Тема: Зображення втечі репресованого сталінською системою українця Григорія Многогрішного з "поїзда-дракона" на Далекому Сході, його виживання в тайзі, мешкання в родині мисливців-тигроловів Сірків, покарання ката-енкаведиста Медвина й утеча за кордон. Окремою темою роману є розповідь про "Україну на берегах Тихого океану".
Ідея: Автор розвінчує тоталітарну систему, звеличує почуття любові до рідної землі й силу духу людини-борця, стверджує необхідність боротьби за національну ідею й людську гідність.
Композиція: Твір складається з двох частин, дванадцяти розділів, які поділяються на підрозділи. Кожен із розділів та підрозділів має свою назву.
Образи:
- Григорій Многогрішний, 25-річний юнак, засуджений до 25 років таборів за любов до України, волелюбний, незламний, сміливий.
- родина Сірків (Денис Сірко, Сірчиха, їхні діти Гриць та Наталка), які оселилися на Далекому Сході в пошуках кращого життя, бережуть традиції свого народу й полюють на тигрів
- майор НКВС Медвин, жорстока людина, яка катувала Григорія у в'язниці й переслідує його в тайзі.
- Іннокентій Петрович, шаман племені Удеге, яке зникло під тиском цивілізації
- мисливець-тунгуз Петро Дядоров і його дружина Фійона, котра виказала Медвину, де шукати Многогрішного
Пояснення: