“Джури козака Швайки” аналіз Жанр – Історико-пригодницький роман Рік видання – 2007 Тема «Джури козака Швайки» – зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва Ідея «Джури козака Швайки» – Уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів, засудження зради Проблематика “Джури козака Швайки” Боротьба добра і зла. Дружба й зрада. Стосунки людей і тварин. Відносини між дорослими й дітьми. Духовна сила й духовний занепад. Художній час і простір – Події твору відбуваються у селі Воронівка, на Наддніпрянщині та у степах України в 1487-1488 роках. Композиція «Джури козака Швайки» Роман В.Рутківського «Джури козака Швайки» складається з трьох частин: Частина 1 «Втеча з рідного дому» Частина 2 «На козацьких островах» Частина 3 «Джури вирушають у дорогу» Частина 2 «На козацьких островах» 1) На кам’яному острові 2) Це був Тишкевич! 3) Самі на острові 4) Тишкевич 5) Допит 6) Гонитва 7) Санькова ворожба 8) Двоє серед степу 9) Пастух Рашит 10) В гостях у Вирвизуба 11) Пригоди Дурної Сили 12) Хто ж вивідник? 13) Ворожбит Грицик 14) Суд у плавнях 15) Козацькі розмови Головні герої «Джури козака Швайки» Дванадцятирічні Санько (юний ворожбит), Грицик; мати Санька – Мокрина; Пилип Швайка – розвідник, його кінь Вітрик, вовк Барвінок дід Кібчик, його онук Демко Дурна Сила, дід ворожбит Кудьма; козаки: Вирвизуб, Перепічка, рудий Мацик, Василь Байлемів; татарина Рашит. Негативні персонажі «Джури козака Швайки»: пан Кобильський (дістав добрячих канчуків від власного слуги і сховався від сорому та людей.), його слуга Тишкевич (загинув, коли втікав з поля бою, від стріл тих, кому так вірно служив), Іслам-Бек, Саїд-мурза (наляканий битвою у плавнях змушений визнати власну поразку), татари «Джури…» поєднують максимально достовірний опис реалій часу та художній вимисел, зосереджуючись, насамперед, не на ознайомленні читачів зі звичаями та подіями певної історичної епохи, а на творенні характерів, становлення яких у непростих умовах порубіжжя розкриває перед дітьми захоплюючий світ козацької романтики. Вдаючись подекуди до фантастичних моментів (як-от, незвичайні здібності Санька, приручені дідом Кудьмою вовки), письменник розкриває вічне прагнення українців до волі, яке змушувало їх виступати проти утисків польської шляхти і підіймати шаблю на татарську орду навіть тоді, коли за спиною не було майже нікого.
Объяснение:
Літературний рід: лірика.
Жанр «Блакитна панна»: ліричний вірш.
Вид лірики: пейзажна (весняні настрої).
Віршовий розмір: нерівностопний хорей.
Римування: перехресне (абаб).
Тема : «має крилами Весна запашна, лине все в прозорих шатах, у серпанках і блаватах…»
Ідея : довгожданна, нездоланна… ось вона — Блакитна Панна!… Художні засоби
епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою
метафори: » сміючись на пелюстках, на квітках» порівняння: а вона, як мрія сна чарівна
гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках
анафора: має крилами Весна запашна окличні речення: ось вона — Блакитна Панна! ЇЇ виспівує: » Осанна!»
інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках