Характеристика образу коня Шептала
Объяснение:
Образ білого коня Шептала — алегоричний. Він уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується, починає діяти, “як усі”. Лише на мить вирвавшись із неволі, кінь відчув себе щасливим, але потім усе ж дійшов висновку, що краще бути покірним та слухняним під захистом сильнішого, надавати перевагу реальності, а не мрії.
Риси коня Шептала: покірний ,роботящий, пишається своїм походженням ,любить волю, здатний до критичного мислення ,поважає Степана
ответ
Объяснение:
Мені здається, що у світі не так багато понять, які можна вважати абсолютно вірними. Тобто, рідко у світі можна зустріти абсолютне зло або добро. І добра людина може вчинити поганий, злий вчинок, а та, яка вважається злою – навпаки, добрий. У кожному з нас є і добро, і зло, а що, врешті-решт, переможе – залежить, в першу чергу, від нас самих.
Що ми звикли вважати добром? Чесність, ввічливість, справедливість, взаємодо милосердя… На сьогоднішній день ці риси чомусь все більше становляться рідкістю. Люди намагаються зробити своє життя легшим, але таким чином роблять складнішим життя тих, хто знаходиться поруч. Нещодавно побачила на вулиці таку картину: мати з донькою, гуляючи, побачили маленьке кошеня. Мала хотіла його погладити, прохала забрати додому, та натомість мама потягла її за руку геть з зухвалим: «Усіх не обігрієш!» Звичайно, не обігрієш. Але необхідно було дати доньці проявити милосердя – хоча б погладити чи погодувати кошеня, адже ці слова можуть, врешті-решт, стати її життєвим гаслом. На жаль, саме за принципом «Усіх не обігрієш!» живе сьогодні більша частина знайомих мені людей. Ми перестали допомагати одне одному: мало хто на сьогоднішній день дасть милостиню жебраку (хай сам заробляє), поступиться місцем бабусі у транспорті (наступним рейсом поїхала б), просто спитає на вулиці у незнайомої дівчини, чого вона плаче (не мої справи – сама розбереться). Нещодавно чула у новинах про такий випадок: у центрі міста помер чоловік. Помер серед білого дня, і ніхто не прийшов йому на до А трапилося все дуже просто: людині стало зле – «схопило» серце, вона упала. Але оточуючі вирішили, що чоловік просто напився, і ніхто навіть не намагався йому до Якби вчасно викликали «Швидку до життя чоловіка можна було б врятувати…
Хтось скаже, що сьогодні саме життя вимагає такого ставлення. Але ж ніхто не застрахований від неприємностей, від старості, як кажуть: «Від суми та від тюрми не зарікайся», то чи нам ніколи не потрібна буде до або ж просто добре слово?
У багатьох літературних творах представлена проблема добра і зла, над нею часто замислюються філософи. Наприклад, Г. С. Сковорода – письменник і філософ – у поезії «Всякому місту звичай і право» також звертається до цієї проблеми.
Тож що буде панувати у нашому світі – добро чи зло – залежить, на мою думку, передусім від кожного з нас
Відповідь:
— Дорогі діти! — сказала вона. — Передайте бабусі і мамі про зміни у нашій програмі! Вони будуть задоволені. Замість американського бойовика передача буде така: "Той, хто книжки читає; уяву свою розвиває!" Наша телекамера встановлена у читальному залі Державної бібліотеки для дітей!
Пояснення: