Чіпка зображений як людина, що діє із загальними народними ідеалами, але з поступовим просуванням подій в романі його героїзм починає відходити на задній план. Чіпка поступово втрачає свою мотивацію і перетворюється на злочинця, який грабує і вбиває бездомних та військових. Він занурюється відчайдушність і злочинність, але водночас відчуває внутрішню пустку та розчарування.
Головним фактором, що вплинув на Чіпку, став розкол українського національно-визвольного руху. Він розчаровується в політичних лідерах та бачить, як нерозуміння, зрада та дезорганізація стають причиною розпаду ідеалів народної волі. Цей розкол та безвихідь спонукають Чіпку до безжальних дій, які він вважає своєю єдиною відповіддю на внутрішню та зовнішню дезінтеграцію.
Таким чином, Чіпка стає "пропащою силою" через своє розчарування, відчайдушність та втрату мотиваці
Михайло Коцюбинський написав новелу “Intermezzo” під враженням від своєї подорожі до села Конанівка ( Черкащина). Тому письменник присвятив свій твір Конанівським полям. У творі можна побачити багато вражень ( думки ліричного героя, враження, зображення широких довкілль, звуків і так далі). Взагалі, твір можна назвати суцільним пейзажем, який ми бачити очима ліричного героя. Щодо ліричного героя він: Втомився від людей та від проблем, які їх турбували; він шукав гармонію із своїми думками, а не суцільним «треба»; йому хотілося бачити у своєму житті щось чисте та отримати спокій. Та ліричний герой вирішив поїхати з міста, щоб знайти те, чого він так довго хотів. Поїхав герой до конанівських полей , де осилився у знайомої йому жінки. Деякий час він був у дискомфорті, йому чулися голоса, бачилися різні тіні, але після прогулянки у полі він заспокоївся. Отже, герой «віликувався» саме цією природою та тишею, отримав той бажаний спокій, та моральне здоров‘я.
Михайло Коцюбинський написав новелу “Intermezzo” під враженням від своєї подорожі до села Конанівка ( Черкащина). Тому письменник присвятив свій твір Конанівським полям. У творі можна побачити багато вражень ( думки ліричного героя, враження, зображення широких довкілль, звуків і так далі). Взагалі, твір можна назвати суцільним пейзажем, який ми бачити очима ліричного героя. Щодо ліричного героя він: Втомився від людей та від проблем, які їх турбували; він шукав гармонію із своїми думками, а не суцільним «треба»; йому хотілося бачити у своєму житті щось чисте та отримати спокій. Та ліричний герой вирішив поїхати з міста, щоб знайти те, чого він так довго хотів. Поїхав герой до конанівських полей , де осилився у знайомої йому жінки. Деякий час він був у дискомфорті, йому чулися голоса, бачилися різні тіні, але після прогулянки у полі він заспокоївся. Отже, герой «віликувався» саме цією природою та тишею, отримав той бажаний спокій, та моральне здоров‘я.
Чіпка зображений як людина, що діє із загальними народними ідеалами, але з поступовим просуванням подій в романі його героїзм починає відходити на задній план. Чіпка поступово втрачає свою мотивацію і перетворюється на злочинця, який грабує і вбиває бездомних та військових. Він занурюється відчайдушність і злочинність, але водночас відчуває внутрішню пустку та розчарування.
Головним фактором, що вплинув на Чіпку, став розкол українського національно-визвольного руху. Він розчаровується в політичних лідерах та бачить, як нерозуміння, зрада та дезорганізація стають причиною розпаду ідеалів народної волі. Цей розкол та безвихідь спонукають Чіпку до безжальних дій, які він вважає своєю єдиною відповіддю на внутрішню та зовнішню дезінтеграцію.
Таким чином, Чіпка стає "пропащою силою" через своє розчарування, відчайдушність та втрату мотиваці
Объяснение:
.